КОНЦЕПЦІЯ ЕФЕКТУАЦІЇ В УМОВАХ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті розглядається концепція ефектуації в умовах фундаментальної
невизначеності. Доведено, що зазначені умови характеризуються невпорядкованістю руху,
ірраціональною поведінкою суб’єктів економічних відносин, можливістю різних траєкторій 

розвитку подій, що значно ускладнює або взагалі нівелює можливість спрогнозувати
майбутні економічні результати. Саме тому виникає нагальна потреба використання
альтернативних підходів до процесу прогнозування та отримання результатів, які
задовольняють інтереси більшості учасників. Зазначено, що за таких умов розповсюджений
каузальний підхід втрачає свою значущість, оскільки концептуальні положення даного
підходу призводять до неточності моделей та зростання похибки в прогнозах для
безпосереднього прийняття рішень. Через це особливої уваги заслуговує концепція
ефектуації, яка надає можливість змінити напрям наукових досліджень та перейти на нові
концептуальні засади. У роботі розглянуто етапи становлення даної концепції, її основні
засади, проведено чітке розмежування з каузальною логікою та надані результати
фундаментальних досліджень в сфері ефектуаційної логіки. Особлива увага у
представленому досліджені приділена основним принципам, на яких базується концепція
ефектуації і, які найбільш змістовно розкривають її сутність. До таких принципів слід
віднести: принцип ресурсоорієнтовних дій; принцип допустимих втрат; принцип
стратегічних альянсів; принцип «лимонаду»; принцип контролю, а не передбачення. На
основі наведених у роботі критеріїв проаналізовано відмінності у методах прийняття
рішень у концепції каузації та ефектуації. Крім того, висвітлено, що приведена концепція
передбачає створення нових цінностей, через це вона може розглядатися як джерело
створення інновацій - як у новостворених фірмах, так і вже існуючих компаніях. Наведено її
актуальність для сучасних умов господарювання в Україні, які особливо характеризуються
фундаментальної невизначеністю та непередбачуваністю.