https://ev.fmm.kpi.ua/issue/feedЕкономічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»2026-06-02T05:42:42+03:00Anna Kukharuk a.kukharuk@kpi.uaOpen Journal Systems<p><img style="float: left; width: 250px; margin-right: 5px; filter: drop-shadow(3px 3px 4px #555);" src="https://helvetica.ua/inform/kpi/cover_ua.png" /></p> <p><strong>Назва видання:</strong> Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»</p> <p align="justify"><strong>Рік заснування:</strong> 2004</p> <p><strong>ISSN</strong> <strong>(print):</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2307-5651" target="_blank" rel="noopener">2307-5651</a></p> <p><strong>ISSN</strong> <strong>(online):</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2412-5296" target="_blank" rel="noopener">2412-5296</a></p> <p><strong>DOI видання:</strong> <a href="https://doi.org/10.20535/2307-5651" target="_blank" rel="noopener">10.20535/2307-5651</a></p> <p><strong>Періодичність видання:</strong> 4 рази на рік</p> <p><strong>Засновник видання: </strong>Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"<br /><strong>ROR засновника: </strong><a href="https://ror.org/00syn5v21" target="_blank" rel="noopener">https://ror.org/00syn5v21</a></p> <p align="justify"><strong>Видавець видання:</strong> Видавничий дім "Гельветика"<br /><strong>ROR видавця: </strong><a href="https://ror.org/0021ckm71" target="_blank" rel="noopener">https://ror.org/0021ckm71</a></p> <p><strong>Ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа:</strong> R30-02407 (Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1794 від 21.12.2023 року).</p> <p align="justify"><strong>ЄДРПОУ суб’єкта у сфері медіа:</strong> 02070921</p> <p align="justify"><strong>Науковий профіль видання (назва кластеру):</strong> Економічні перетворення, бізнес та адміністрування.</p> <p align="justify">Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до Наказу МОН України від 2 липня 2020 року № 886 (додаток 4) зі спеціальностей: <strong>С1</strong> Економіка та міжнародні економічні відносини; <strong>D3</strong> Менеджмент; <strong>D5</strong> Маркетинг.</p> <p><strong>Бібліографічні бази даних: </strong><a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=32429" target="_blank" rel="noopener">Index Copernicus</a>, <a href="https://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2307-5651" target="_blank" rel="noopener">Academic Research Index (ResearchBib)</a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&view_op=list_works&gmla=AIqSsVuIiAYsyuBWpArHRqB7hc1-B7GU713bc3Cp2sum7uSEzhfUpsOzvqb47IYH8rkZ-0wjgr4EgEHy9SiGKYU15y91kpcj43agKvq5sloo-yqDx2TyUw&user=pGEHca0AAAAJ" target="_blank" rel="noopener">Google Scholar</a>, <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&lookfor=Economic+Bulletin+of+National+Technical+University+of+Ukraine+%22Kyiv+Polytechnical+Institute%22&ling=1&oaboost=1&name=&thes=&refid=dcresen&newsearch=1" target="_blank" rel="noopener">BASE</a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/publication?pid=10.32782%2F2307-5651" target="_blank" rel="noopener">Open Access Infrastructure for Research in Europe (OpenAIRE)</a>, General Impact Factor (GIF), <a href="https://doaj.org/toc/2412-5296" target="_blank" rel="noopener">DOAJ</a>, <a href="https://publishers.issn.org/?q=api/search&search[]=MUST=allissnbis=%222307-5651%22&role[]=11&search_id=115637427" target="_blank" rel="noopener">Directory of Open Access Scholarly Resources (ROAD)</a>, <a href="https://www.sindexs.org/JournalList.aspx?ID=3499" target="_blank" rel="noopener">Scientific Indexing Services (SIS)</a>, <a href="http://nbuv.gov.ua/j-tit/evntukpi" target="_blank" rel="noopener">Vernadsky National Library of Ukraine</a>, <a href="https://www.econbiz.de/Record/ekonomi%C4%8Dnyj-visnyk-ntuu-kpi/10012206619?sid=1497185050" target="_blank" rel="noopener">EconBiz</a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/520wwa0P/" target="_blank" rel="noopener">Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</a>, <a href="https://search.worldcat.org/title/10034754712" target="_blank" rel="noopener">WorldCat</a></p> <p>Збірник виходить у друкованому вигляді. Матеріали збірника розміщуються також в електронному вигляді на офіційному сайті збірника <a href="http://ev.fmm.kpi.ua">www.ev.fmm.kpi.ua</a> та в інших електронних ресурсах відповідно до законодавства України. Номери збірника за 2004-2014 роки розміщені за адресою <a href="http://economy.kpi.ua" target="_blank" rel="noopener">www.economy.kpi.ua</a></p> <p><strong>Цитуйте нас як:</strong></p> <p><strong>Повна назва українською: </strong>Економічний вісник Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»<br /><strong>Скорочена назва українською: </strong>Економічний вісник НТУУ «КПІ»</p> <p><strong>Повна назва англійською: </strong>Economic Bulletin of National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”<br /><strong>Скорочена назва англійською: </strong>Economic Bulletin of NTUU “KPI”</p>https://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363558DATA-DRIVEN ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ2026-06-02T05:22:38+03:00К. Є. Балабухаebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти використання data-driven підходу до управління ефективністю бізнес-процесів підприємств у умовах цифрової економіки. Запропоновано концептуальну модель data-driven управління бізнес-процесами, що передбачає інтеграцію систем збору даних, аналітичних алгоритмів, систем підтримки прийняття рішень та інструментів процесного управління. Практична реалізація моделі дозволяє здійснювати моніторинг ключових показників ефективності бізнес-процесів у режимі реального часу, виявляти вузькі місця процесів, прогнозувати ризики та оптимізувати використання ресурсів підприємства. Результати дослідження підтверджують, що використання data-driven підходу сприяє підвищенню продуктивності бізнес-процесів, скороченню операційних витрат і покращенню якості управлінських рішень у цифровій економіці.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 К. Є. Балабухаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363559РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ТА УПРАВЛІННЯ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ АВТОНОМІЗАЦІЇ СИСТЕМ2026-06-02T05:26:24+03:00Н. Б. Васильєваebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є оцінка впливу штучного інтелекту (ШІ) на економічну стійкість та продуктивність в умовах кризових викликів в економіці та автономізації систем в управлінні. Методологія передбачає системний аналіз моделей управління ШІ, оцінку економічних і кіберризиків та порівняння міжнародних регуляторних практик різних регіонів. Дослідження показує, що прозорість алгоритмів, ефективне управління ризиками та компетенція керівництва є ключовими факторами економічного зростання у період інтенсивного технологічного розвитку. Практична значущість полягає у формуванні стратегій переходу від використання великих мовних моделей для підвищення ефективності управління впровадження автономних агентів у державному, фінансовому та приватному секторах для підвищення стійкості та продуктивності як окремих інституцій, так і галузей і національних економік в цілому.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Н. Б. Васильєваhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363560АНАЛІЗ НАПРЯМІВ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІДПРИЄМСТВАМИ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ2026-06-02T05:30:08+03:00Є. О. Поляковebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є аналіз основних напрямів застосування технологій штучного інтелекту підприємствами оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного часу, а також систематизація варіантів застосування даних технологій у процесах розробки, випробування, виробництва, експлуатації та модернізації продукції оборонного призначення. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком українського оборонного виробництва в умовах повномасштабної війни, зростанням потреби у прискоренні виробничих процесів та підвищенням вимог до точності продукції. Методологія дослідження ґрунтується на використанні порівняльного аналізу, структурної систематизації та логічної інтерпретації статистичних і науково-аналітичних матеріалів. Аналітичну базу дослідження становлять дані міжнародних звітів щодо застосування штучного інтелекту у даній галузі, офіційні дані Головного управління статистики України а також аналітичні , матеріали і новини про динаміку використання технологій штучного інтелекту в українських підприємствах оборонно-промислового комплексу. У результаті дослідження встановлено, що технології штучного інтелекту поступово охоплюють всі ключові етапи виробничого циклу, зокрема розробку, моделювання, тестування, виробництво, інтеграцію у безпілотні та наземні платформи, а також подальше технічне обслуговування. Визначено, що застосування штучного інтелекту в оборонній промисловості України доцільно розглядати як важливий чинник промислової модернізації, який сприяє прискоренню інноваційних процесів, покращенню контролю якості та більш ефективному використанню виробничих ресурсів. Практичне значення дослідження полягає у систематизації актуальних напрямів упровадження технологій ШІ у вітчизняній оборонно-промисловій галузі та формуванні аналітичної основи для подальшого вивчення процесів цифрової трансформації та їх впливу на підвищення загальної економічної ефективності підприємств оборонно-промислового комплексу України.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Є. О. Поляковhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363556МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АСИМЕТРІЇ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ2026-06-02T05:10:53+03:00І. Д. Фартушнийebitda@helvetica.uaМ. С. Мазуренкоebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є аналіз та систематизація основних підходів до моделювання асиметрії інформації в контексті управління інноваційним процесом. Для цього були використані методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових праць, а також розгляд математичних моделей теорії ігор та контрактів. В результаті було встановлено, що інформаційна асиметрія є критичним фактором інноваційної діяльності, що породжує проблеми морального ризику та негативного відбору, які відповідно виникають до безпосередньої угоди (ex ante) та після(ex post). Визначено, що для вирішення цих проблем ефективним є застосування моделі принципал-агент через механізми сигналювання та розширеного контрактування, а в умовах концепції «відкритих інновацій», використання агентно-орієнтованого моделювання та аналізу соціальних мереж. Практичне значення полягає в обґрунтуванні необхідності синтезу аналітичних та обчислювальних методів для оптимізації розподілу ризиків та підвищення ефективності інноваційних проєктів.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 І. Д. Фартушний, М. С. Мазуренкоhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363557ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ У КРАЇНАХ З ЕКОНОМІКОЮ, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ2026-06-02T05:15:34+03:00Цзінвен Хеebitda@helvetica.uaЦян Байebitda@helvetica.ua<p>Статтю присвячено аналізу впливу технологічних інновацій на міжнародну конкурентоспроможність китайських виробничих компаній, акції яких котируються на біржі A-share, у період з 2016 по 2021 рік. Основна мета роботи полягає у визначенні того, яким чином інвестиції в технологічні інновації сприяють підвищенню здатності підприємств конкурувати на глобальному ринку, особливо у контексті економік, що розвиваються. Виявлено, що існує стійкий позитивний зв'язок між рівнем технологічних інновацій та міжнародною конкурентоспроможністю компаній, а також визначено ключові механізми, через які інновації підвищують конкурентні переваги. Зокрема, результати показують, що збільшення інвестицій у дослідження та розробки значно підвищує технологічну складність продукції, яка експортується, що, у свою чергу, зміцнює позиції компаній на світовому ринку. Дослідження також підкреслює роль стратегічного управління інноваціями, накопичення знань та розвитку технологічного потенціалу як факторів, що забезпечують стійку конкурентоспроможність. Крім того, робота висвітлює практичні наслідки для політиків і менеджерів підприємств, пропонуючи рекомендації щодо оптимізації інвестицій у R&D, формування інноваційних стратегій та підвищення технологічної складності продукції для покращення глобальної позиції компаній у країнах, що розвиваються. Дослідження сприяє поглибленому розумінню взаємозв’язку між інноваціями та міжнародною конкурентоспроможністю і надає основу для подальших досліджень у сфері інноваційного менеджменту та розвитку підприємств на глобальному ринку. Перспективи подальших досліджень включають вивчення впливу цифровізації та штучного інтелекту на конкурентоспроможність підприємств, аналіз ролі інтеграції у глобальні виробничі та інноваційні ланцюги, а також порівняння ефективності технологічних інновацій у різних секторах промисловості. Такі дослідження можуть надати глибше розуміння того, як компанії в економіках, що розвиваються, можуть зміцнювати свої позиції на глобальному ринку та формувати довгострокові конкурентні переваги.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Цзінвен Хe, Цян Байhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363421ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ2026-06-01T11:05:42+03:00А. Ю. Погребнякebitda@helvetica.uaА. О. Пащинаebitda@helvetica.uaС. І. Свистунebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено трансформацію економічної безпеки в умовах цифровізації та її вплив на розвиток територій. Обґрунтовано, що в сучасній цифровій економіці економічна безпека виходить за межі традиційних макроекономічних показників і охоплює такі складові, як кібербезпека, захист даних, стійкість критичної інфраструктури, розвиток штучного інтелекту, блокчейн-технологій і цифрових фінансів. Визначено, що цифрова трансформація формує нові ризики та загрози, зокрема кібератаки, інформаційні маніпуляції, промислове шпигунство та технологічну конкуренцію, які безпосередньо впливають на стабільність економічних систем. Проаналізовано вплив цифрових загроз на функціонування держави, бізнесу та інфраструктури, а також їх роль у формуванні сучасного безпекового середовища. Встановлено, що рівень економічної безпеки визначає інвестиційну привабливість територій, їх конкурентоспроможність та здатність до інноваційного розвитку. Особливу увагу приділено ролі даних як стратегічного ресурсу, а також значенню впровадження сучасних цифрових технологій для підвищення стійкості економіки. Окреслено ключові напрями зміцнення економічної безпеки, серед яких розвиток кіберрезильєнтності, удосконалення нормативно-правового регулювання, впровадження інноваційних технологій захисту інформації та підвищення цифрової грамотності населення. Доведено, що забезпечення економічної безпеки в умовах цифровізації є важливою передумовою сталого та інноваційного розвитку територій, оскільки сприяє формуванню сприятливого середовища для залучення інвестицій, розвитку підприємництва та ефективного функціонування регіональних економічних систем.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 А. Ю. Погребняк, А. О. Пащина, С. І. Свистунhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363408СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ2026-06-01T10:21:58+03:00А. Р. Дунськаebitda@helvetica.ua<p>Стаття присвячена дослідженню стратегічних векторів трансформації вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК) в умовах глобальних безпекових викликів та активної фази збройної агресії. Актуальність теми зумовлена необхідністю переходу від застарілих радянських управлінських моделей до інноваційних підходів, що відповідають стандартам НАТО та вимогам концепції Індустрії 4.0. Метою роботи є визначення та обґрунтування ключових пріоритетів стратегічного розвитку підприємств оборонної галузі, які забезпечать їхню стійкість, технологічну першість та інтеграцію у світовий ринок безпеки. Методологічну базу дослідження становлять методи системного аналізу, стратегічного планування та компаративного аналізу. Застосовано підхід до вивчення кейс-стаді успішної міжнародної кооперації та інвестиційних трендів у секторі DefenseTech. Аналітичний інструментарій дозволив зіставити ефективність традиційних каскадних моделей менеджменту із сучасними гнучкими методологіями, що проходять апробацію безпосередньо в умовах ведення бойових дій. У результаті дослідження сформовано нову парадигму «мережево-центричного оборонного виробництва», яка базується на чотирьох стратегічних стовпах. По-перше, доведено критичну роль цифрової екосистеми та впровадження «цифрових двійників» для прискорення циклів розробки озброєння. По-друге, обґрунтовано необхідність інституційної реформи через корпоратизацію та прозоре управління за стандартами ОЕСР. По-третє, розкрито потенціал впровадження методів Lean та Agile, що забезпечують прямий зв'язок між інженерними рішеннями та потребами фронту. По-четверте, визначено пріоритетність інвестицій у людський капітал та цифрову кодифікацію бойового досвіду через механізми «цифрових ниток». Окрему увагу приділено трансформації логістичних ланцюгів від моделі ефективності до моделі максимальної стійкості (resilience). Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій органами державного управління та керівництвом оборонних підприємств для розробки стратегій модернізації, залучення прямих іноземних інвестицій та формування технологічних кластерів. Висновки статті можуть слугувати базою для вдосконалення нормативно-правового поля у сфері оборонних закупівель та стимулювання розвитку приватного сектору MilTech в Україні.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 А. Р. Дунськаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363409БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ2026-06-01T10:28:36+03:00І. С. Кововаebitda@helvetica.ua<p>Стаття присвячена дослідженню ролі блокчейн-технології у забезпеченні досягнення Цілей сталого розвитку в умовах зростаючої фінансової нестабільності, посилення регуляторних вимог та потреби у підвищенні прозорості економічних процесів. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку інноваційних інструментів, здатних мінімізувати дефіцит фінансування, підвищити довіру до звітності щодо сталості та забезпечити ефективну координацію між державними, приватними та громадськими інституціями. Метою дослідження є комплексне обґрунтування потенціалу блокчейну як цифрової інфраструктури, що сприяє трансформації механізмів фінансування, енергетичного обміну та кліматичного регулювання у напрямі сталого розвитку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, що дозволив розглядати блокчейн як багаторівневу соціально-економічну технологію, а також методи узагальнення, порівняльного аналізу, структуризації та моделювання. Застосування елементів інституційного та економічного аналізу забезпечило можливість оцінити вплив децентралізованих механізмів на зниження трансакційних витрат, підвищення прозорості операцій та формування нових моделей взаємодії між учасниками ринку. У результаті дослідження обґрунтовано, що використання розподілених реєстрів сприяє підвищенню достовірності даних, автоматизації контрольних процедур та скороченню часових витрат на верифікацію операцій. Визначено, що впровадження смарт-контрактів та токенізованих інструментів створює передумови для розвитку фінансової інклюзії, розширення доступу до відновлюваних джерел енергії та удосконалення механізмів екологічного обліку. Доведено, що цифровізація процесів управління на основі блокчейну формує новий рівень довіри між економічними агентами та забезпечує інтеграцію принципів сталості у повсякденну господарську діяльність. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих результатів для розроблення стратегій цифрової трансформації органів державної влади, корпоративних структур і фінансових установ. Запропоновані підходи можуть бути застосовані при формуванні механізмів прозорої звітності, управління ланцюгами постачання, реалізації енергетичних проєктів та створенні інструментів кліматичного фінансування, що сприятиме підвищенню ефективності досягнення цілей сталого розвитку на національному та міжнародному рівнях.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 І. С. Кововаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363411 ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАННЯ ОСВІТИ І БІЗНЕСУ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОФІЛЮ2026-06-01T10:32:24+03:00О. В. Лазарєваebitda@helvetica.uaК. Ю. Борисевичebitda@helvetica.ua<p>Метою проведеного дослідження є спроба висвітлення можливих спільних напрямків співпраці освіти і бізнесу під час підготовки студентів землевпорядного профілю. Методологічну основу проведеного дослідження склали метод теоретичного аналізу, метод аналізу, порівняння та наукового узагальнення. Вказано, що особливостями поєднання освіти та бізнесу під час підготовки студентів землевпорядного профілю є такі орієнтири, як проведення методичних семінарів зі стейкхолдерами, студентами, аспірантами та випускниками спеціальності, формування та оновлення навчальних планів та освітніх (освітньо-наукових) програм, проведення виробничих практик на підприємствах та організаціях, участь у підготовці кадрів, які в майбутньому будуть працювати на підприємствах, проведення екскурсій на землевпорядні та геодезичні підприємства, оновлення матеріально-технічної бази за рахунок спільних проєктів, створення на базі вищого навчального закладу дослідницьких лабораторій, дуальна форма навчання.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 О. В. Лазарєва, К. Ю. Борисевичhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363561ПЛАТФОРМНА ОРКЕСТРАЦІЯ УСТАЛЕНОЇ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМИ2026-06-02T05:34:10+03:00А. С. Белановськийebitda@helvetica.ua<p>У статті обґрунтовано доцільність розгляду цифрової платформи як інструменту оркестрації вже сформованої бізнес-екосистеми на прикладі сегменту безалкогольних та слабоалкогольних напоїв FMCG. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю взаємодій між виробниками, дистриб’юторами, логістичними та сервісними компаніями, роздрібними мережами, HoReCa, виробниками холодильного обладнання та телеметрії, що призводить до розрізненості даних, дублювання процесів і підвищення транзакційних та операційних витрат. Метою статті є концептуалізація цифрової платформи як механізму узгодження інтересів учасників, акумулювання, обробки та перерозподілу даних, а також автоматизації ключових операційних процесів для підвищення ефективності функціонування як окремих учасників, так і екосистеми загалом. Методологічну основу становить якісний екосистемно-орієнтований аналіз галузевого кейсу із застосуванням підходу industry mapping. У дослідженні ідентифіковано 12 груп типових учасників екосистеми та проаналізовано 32 ключові кейси їх взаємодії, що дозволило систематизувати основні операційні процеси та типи даних, які генеруються в межах екосистеми (дані про споживання, продажі, запаси, рух продукції та обладнання, показники роботи холодильного обладнання, сервісне обслуговування, фінансові та ESG-показники). Доведено, що інтеграція цих даних на єдиній платформі створює передумови для автоматизації замовлень і логістики, впровадження предиктивного технічного обслуговування, підвищення контролю дотримання стандартів викладки та температурного режиму, оптимізації запасів і маршрутизації. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні платформи як інструменту управління усталеною галузевою бізнес-екосистемою поза межами ІТ-сектору. Практичне значення результатів полягає у формуванні концептуальних засад проєктування платформеної екосистеми для діючих промислових бізнес-екосистем з метою підвищення їх прозорості, керованості та економічної ефективності.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 А. С. Белановськийhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363562ІНТЕГРАЦІЯ РЕГУЛЯРИЗОВАНОГО ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА КОМПОЗИТНОГО ІНДЕКСНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ2026-06-02T05:37:45+03:00О. Р. Кривицькаebitda@helvetica.uaЮ. В. Клебанebitda@helvetica.uaВ.І. Требуховаebitda@helvetica.ua<p>У статті запропоновано підхід до аналізу розвитку аграрного сектору України, що поєднує регуляризоване економетричне моделювання та композитний індексний аналіз. Метою дослідження є комплексна оцінка структурних змін і визначення чинників економічної результативності галузі на основі узгодженого масиву даних Державної служби статистики України та FAOSTAT за 1991–2024 рр. Використання моделі Elastic Net і методу головних компонент зумовлене нестійкістю традиційних лінійних моделей в умовах мультиколінеарності та структурних зламів воєнного періоду. Розроблено Загальний індекс розвитку сільського господарства, що інтегрує економічні, виробничі, ресурсні й екологічні складові. Результати свідчать про вагомішу роль технологічних і ринкових чинників та виявляють структурні диспропорції галузі. Методика може застосовуватися для моніторингу аграрної політики й підтримки стратегічних рішень у процесі повоєнного відновлення.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 О. Р. Кривицька, Ю. В. Клебан, В.І. Требуховаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363563ЗАСТОСУВАННЯ ЙМОВІРНІСНИХ ТА ОПТИМІЗАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧО-ТРАНСПОРТНИХ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ2026-06-02T05:42:42+03:00Ю. В. Куруджиebitda@helvetica.ua<p>Стаття присвячена моделюванню виробничо-транспортних ланцюгів постачання на основі застосування оптимізаційних та ймовірнісних методів. Розглянуто ланцюги, які включають чотири рівні: постачальників, виробників, дистриб’юторів та споживачів. Увагу приділено стохастичній природі логістичних процесів, що дозволяє врахувати ймовірнісний характер ринкового попиту. Побудовано економіко-математичну модель багаторівневого ланцюга, яка мінімізує загальні витрати на закупівлю та доставку сировини, виробництво продукції, перевезення продукції, зберігання надлишків внаслідок зменшення споживання, а також втрати через незадоволений попит. Отримані результати можуть бути використані для побудови економіко-математичних моделей для конкретного типу логістичного ланцюга. У подальшому представляє інтерес врахування одночасно факторів зовнішньої та внутрішньої невизначеності, а також моделювання ланцюгів постачання з врахуванням фактора часу.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Ю. В. Куруджиhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363429ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ УПРАВЛІНСЬКИЙ АКТИВ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА2026-06-01T11:21:40+03:00Л. В. Батченкоebitda@helvetica.uaЛ. О. Гончарebitda@helvetica.uaІ. М. Голубецьebitda@helvetica.ua<p>Стаття присвячена важливій науково-прикладній проблемі розвитку соціального підприємництва з урахуванням принципів інклюзивності. Визначено, що світові трансформаційні процеси розвитку соціального підприємництва здійснюються в контексті інклюзивності. Окреслено роль та значення інституційного забезпечення розвитку соціального підприємництва на принципах інклюзивності. Доведено, що соціальне підприємництво виступає ефективною бізнес-моделлю, яка поєднує економічну результативність із вирішенням соціально значущих проблем та створенням можливостей для залучення різних соціальних груп до економічної діяльності. Аргументовано взаємообумовленість та взаємовплив розвитку соціального підприємництва та впровадження інклюзивної політики. Доведена необхідність адаптування європейського досвіду створення безбар’єрного простору в національну практику регулювання підприємницької діяльності. Результатами стали розуміння та розвиток теоретико-прикладних засад соціального підприємництва та ключових чинників його розвитку. Практична значимість – в усвідомленні переваг інклюзивності розвитку соціального підприємництва в Україні.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Л. В. Батченко, Л. О. Гончар, І. М. Голубецьhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363432КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ СПОРТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНОГО БАЗИСУ2026-06-01T11:28:25+03:00М. В. Босовськаebitda@helvetica.uaД. С. Бобрebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є систематизація та критичний аналіз фундаментальних наукових концептів управління брендом спортивної організації та обґрунтування теоретичного базису брендингу спортивної організації. Методика дослідження охоплює критичний аналіз наукових праць, систематизацію існуючих теоретичних підходів та порівняльний аналіз їхньої придатності в умовах спортивного середовища. Результати засвідчили, що управління брендом спортивної організації є багатовимірним феноменом, що структурно охоплює концепти бренд-капіталу, бренд-ідентичності та іміджу, споживчої цінності, емоційного зв'язку, брендових спільнот, бренд-орієнтованого управління, цифрової трансформації та антикризового управління. Практична значущість полягає у формуванні інтегрованої концептуальної основи для розроблення стратегій управління спортивними брендами в умовах турбулентності.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 М. В. Босовська, Д. С. Бобрhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363434ЦИФРОВА ПРИСУТНІСТЬ ВИДАВНИЦТВ НА КНИЖКОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ВЕБАУДИТОРІЇ2026-06-01T11:35:54+03:00Р. І. Голубовськийebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено взаємозв’язок між фінансовими показниками українських видавництв та масштабом їх цифрової аудиторії. Аналіз базується на порівнянні фінансових показників десяти найбільших видавництв України, від КСД до Artbooks, з даними вебаналітики платформи Similarweb щодо відвідуваності їх офіційних вебсайтів. Для дослідження застосовано методи ранжування, кореляційного аналізу (коефіцієнт Спірмена) та порівняльного аналізу структури каналів вебтрафіку. Отримані результати засвідчили помірний позитивний зв’язок між економічним масштабом видавництв і розміром їх онлайн-аудиторії, а також показали ключову роль пошукових систем у формуванні трафіку сайтів. Практичне значення результатів полягає у можливості використання їх для оцінювання цифрової присутності видавництв і вдосконалення їх стратегій цифрового маркетингу.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Р. І. Голубовськийhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363480ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ2026-06-01T15:41:28+03:00В. В. Дергачоваebitda@helvetica.uaФ. Д. Кавунebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджується, як структуровані процесні робочі потоки для взаємодії людини та штучного інтелекту можуть покращити результати організаційного управління, а також те, як лідерські інтервенції причинно-наслідковим чином формують ефективність таких команд. Спираючись передусім на масштабне опитування 3 613 співробітників і 238 керівників вищої ланки, проведене у шести країнах у жовтні–листопаді 2024 року, стаття фіксує стійкий і значущий розрив: співробітники вже використовують генеративний ШІ набагато інтенсивніше, ніж усвідомлюють їхні керівники, — зокрема, реальна частка активних користувачів ШІ втричі перевищує поточні оцінки топменеджменту, — проте лише один відсоток організацій повідомляє про досягнення повної зрілості у впровадженні ШІ, тобто про його цілковиту інтеграцію у щоденні робочі процеси із вимірним впливом на бізнес-результати. У статті обстоюється думка, що цей розрив у зрілості є не технологічною проблемою, а проблемою лідерства та цілеспрямованого проєктування робочих процесів. Використовуючи теорію соціотехнічних систем і теорію «принципал–агент» як взаємодоповнювальні аналітичні лінзи, стаття пропонує п'ятифазну архітектуру робочих процесів, яка окреслює ролі, повноваження щодо прийняття рішень, точки передачі завдань, тригери ескалації та петлі зворотного зв'язку для команд людина–ШІ. Дві стратегії каузальної ідентифікації — різниця різниць і регресія розривів — розглядаються як емпіричні інструменти оцінювання впливу лідерських інтервенцій на ефективність команди; обговорюються ключові припущення щодо ідентифікації та загрози внутрішній і зовнішній валідності в організаційних умовах, зокрема паралельні тренди, відбір учасників і ефекти переливання. Результати дослідження перекладено у шість конкретних управлінських рекомендацій. Отримані висновки тісно узгоджуються з положенням звіту про те, що узгодженість у діях керівництва, структурована рольова підготовка персоналу та людиноцентроване врядування є основними важелями, доступними організаціям, що прагнуть досягти зрілості у сфері ШІ.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 В. В. Дергачова, Ф. Д. Кавунhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363481РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ2026-06-01T15:46:00+03:00Л. М. Ілинebitda@helvetica.uaН. І. Семчукebitda@helvetica.uaІ.І. Пальчакebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено роль корпоративної культури у формуванні інституційної спроможності закладу вищої освіти в умовах конкуренції, цифрової трансформації та зростання вимог до якості й прозорості управління. Обґрунтовано, що корпоративна культура є не лише сукупністю цінностей, норм і традицій, а й важливим управлінським ресурсом, який забезпечує цілісність інституції, узгодженість дій її учасників, підтримку стратегічних змін і довгострокову організаційну стійкість. Особливу увагу приділено приватним закладам вищої освіти, у яких корпоративна культура поєднує академічну місію з принципами ефективного менеджменту, сервісної орієнтації та репутаційної стійкості. На прикладі аналізу Кодексу корпоративної етики Університету Короля Данила розкрито управлінський потенціал корпоративної культури як нормативно-ціннісної та процедурної основи функціонування університетської спільноти. Доведено, що інтегрована модель етичного врядування сприяє зміцненню інституційної спроможності, підвищенню конкурентоспроможності університету та формуванню довіри до нього як до відповідальної й стратегічно зрілої інституції.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Л. М. Ілин, Н. І. Семчук, І.І. Пальчакhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363484СТАРТАПИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ2026-06-01T15:53:33+03:00С. В. Огінок-Копильчакebitda@helvetica.uaМ. Я. Гвоздьebitda@helvetica.uaВ. І. Гунькаebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є визначення ролі стартапів як інструменту цифрової трансформації економіки та аналіз міжнародного досвіду розвитку стартап-екосистем з метою окреслення перспектив їх розвитку в Україні. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні методів наукового узагальнення, порівняльного аналізу, системного підходу та аналізу статистичних і аналітичних даних міжнародних звітів. У результаті дослідження визначено сутність стартапів, проаналізовано етапи їх розвитку та джерела фінансування, а також узагальнено міжнародний досвід функціонування стартап-екосистем. Проведено аналіз сучасного стану розвитку стартапів в Україні, визначено ключові проблеми та перспективи їх розвитку. Практична значущість отриманих результатів полягає у визначенні напрямів розвитку стартап-екосистеми України та формуванні рекомендацій щодо посилення ролі стартапів у цифровій трансформації економіки.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 С. В. Огінок-Копильчак, М. Я. Гвоздь, В. І. Гунькаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363486АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В МЕДИЧНОМУ СЕКТОРІ: ВІД ПІДПРИЄМЦЯ ДО БІЗНЕСМЕНА – СТРАТЕГІЇ ДЛЯ МАСШТАБУВАННЯ ТА СТАБІЛЬНОСТІ В КРИЗУ2026-06-01T15:57:33+03:00Д. А. Палейebitda@helvetica.ua<p>Предметом даного дослідження є ключові аспекти антикризового управління в медичному секторі, з особливим акцентом на перехід від підприємницької моделі до бізнес-менеджменту. Цей перехід є критично важливим для забезпечення стабільного розвитку та масштабування медичних установ у кризових умовах. Автор аналізує фактори, що обмежують можливості для зростання медичного бізнесу, та пропонує стратегії для подолання цих бар'єрів. Однією з основних тем є використання інноваційних технологій, автоматизація процесів, запровадження системи управління знаннями та делегування відповідальності в рамках медичних організацій. Стаття також підкреслює важливість розвитку стійкості медичних установ, що дозволяє ефективно реагувати на зміни в економічному та соціальному середовищі. У роботі надаються практичні рекомендації для медичних підприємців, які прагнуть досягти довгострокового успіху і стабільності, навіть в умовах кризових ситуацій.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Д. А. Палейhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363488КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ БАЗИС УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ПІДПРИЄМСТВ З РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ2026-06-01T16:01:58+03:00А. О. Пілюковebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено ключові проблеми управління програмними ІТ-проєктів в умовах сучасної цифрової трансформації. Обґрунтовано, що традиційні моделі та фреймворки (PMBOK, Agile, DevOps) часто функціонують ізольовано, що неминуче призводить до системних та структурних дисфункцій, фрагментації управлінських практик, відсутності інтегрованих метрик, накопичення технічного боргу та неефективного і фрагментарного використання інструментів штучного інтелекту (ШІ). Для вирішення цих проблем розроблено та запропоновано концепцію адаптивно-ціннісної інтегрованої моделі (AVIPG). Ця модель фокусується на безперервному узгодженні стратегічних намірів, операційних рішень та інженерних практик із вимірюванням результативності в категоріях реального бізнесу. Розкрито ключові компоненти AVIPG, серед яких: бережливе стратегічне управління портфелем, адаптивне виконання та інтеграція знань за допомогою ШІ. Виділено чотири ключові ролі штучного інтелекту в системі: AI-аналітик, AI-інженер, AI-координатор та AI-консультант. Доведено, що системне впровадження моделі AVIPG усуває розриви між рівнями управління та формує довгострокову конкурентну перевагу підприємства-розробника за рахунок прискорення створення цільової цінності, зменшення ризиків і стабілізації інвестиційної віддачі у високодинамічному середовищі.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 А. О. Пілюковhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363491РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У СТРАТЕГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ: АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІН СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ2026-06-01T16:09:57+03:00О. А. Шульгаebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних підходів до реінжинірингу бізнес-процесів як ключового елемента стратегії антикризового управління в умовах трансформації споживчої поведінки. Методика дослідження базується на застосуванні системного аналізу для переосмислення дефініції «реінжиніринг бізнес-процесів», методів функціонального моделювання в нотації IDEF0 для проєктування самоадаптивних процесів, а також компаративного аналізу стратегічних типів реагування на зовнішні шоки. Результати роботи полягають у розробці алгоритму інтеграції динамічних поведінкових метрик споживачів в архітектуру управління організацією. Практична значущість результатів дослідження полягає у формуванні прикладних рекомендацій щодо побудови резильєнтних операційних моделей, здатних до автономної корекції відповідно до коливань споживчого вибору.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 О. А. Шульгаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363424РЕІНЖИНІРИНГ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ РЕПУТАЦІЄЮ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ КОМПАНІЇ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ 2026-06-01T11:12:26+03:00О. В. Романенкоebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено процеси реінжинірингу стратегічних комунікацій та управління репутацією девелоперських компаній у цифровому середовищі. Доведено, що традиційні моделі є неефективними, тому вимагається перехід від «цифрової присутності» до «цифрової зрілості». Обґрунтовано необхідність радикального переосмислення бізнес-процесів через інтеграцію PropTech, AI, ORM-платформ та BIM. Описано етапи реінжинірингу комунікацій девелопера. Визначено три рівні створення позитивної репутації девелопера, виділено роль репутації лідера як фактора довіри інвесторів. Запропоновано перехід від суб’єктивних показників до бізнес-метрик (ROI, CAC, NOI) та репутаційних індексів (NPS, ORA). Застосування моделі дозволяє трансформувати комунікації в інтегровану систему управління цифровими активами для забезпечення конкурентоспроможності.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 О. В. Романенкоhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363426АДАПТИВНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ EDTECH-ПЛАТФОРМ У СФЕРІ ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ2026-06-01T11:16:33+03:00О. В. Статешнаebitda@helvetica.uaЛ. А. Петренкоebitda@helvetica.uaТ. О. Антоненкоebitda@helvetica.ua<p>Мета дослідження полягає в ідентифікації ключових трансформаційних чинників розвитку ринку онлайн-освіти та розробці авторської концептуальної моделі стратегічного розвитку EdTech-платформ для подолання глобального розриву навичок. Методика дослідження базується на системному аналізі ринку освітніх послуг, методах логічного узагальнення та структурно-функціонального моделювання бізнес-процесів у цифровій економіці. Результати роботи обґрунтовують перехід до адаптивних бізнес-моделей та концепції безперервної освіти. Розроблено модель стратегування, що інтегрує штучний інтелект для персоналізації навчання та оптимізації операційних процесів платформ. Практична значущість результатів полягає у можливості впровадження запропонованої моделі для підвищення стратегічної гнучкості та конкурентоспроможності освітніх суб’єктів в умовах Індустрії 4.0.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 О. В. Статешна, Л. А. Петренко, Т. О. Антоненкоhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363416КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇН СВІТУ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СТАЛОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ2026-06-01T10:50:56+03:00Є. В. Давиденкоebitda@helvetica.ua<p>Cтаття присвячена дослідженню моделі інклюзивного зростання країн світу в контексті формування сталої конкурентоспроможності. Обґрунтовано багатовимірний характер інклюзивного розвитку як ключового чинника довгострокової економічної стійкості. На основі даних Індексу інклюзивного зростання UNCTAD застосовано кластерний аналіз для визначення типології моделей інклюзивного розвитку та потенціалу сталої конкурентоспроможності. Виявлено чотири типи моделей інклюзивного розвитку, що відрізняються рівнем соціальної інтеграції та структурною збалансованістю. На основі аналізу продемонстровано, що рівень соціальної рівності виступає одним із ключових факторів, який визначає здатність країни забезпечувати кращі умови життя. Виокремлено основні імперативи, що визначають державні політики в рамках кластерів інклюзивного зростання країн світу.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 https://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363417СТРАХУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ РИЗИКІВ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАВОК: РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ2026-06-01T10:54:44+03:00Т. Є. Моісеєнкоebitda@helvetica.uaО. О. Корогодоваebitda@helvetica.uaН. О. Черненкоebitda@helvetica.uaЯ. І. Глущенкоebitda@helvetica.ua<p>Зростаюча складність глобальних ланцюгів постачання та зростання економічної невизначеності значно посилили ризики в міжнародній торгівлі, що актуалізувало розробку ефективних інструментів управління ризиками. Метою цієї статті є дослідження ролі страхування у нівелювання ризиків міжнародної торгівлі та оцінка важливості міжнародних стандартів у забезпеченні стабільності та передбачуваності транскордонних торговельних операцій. Дослідження базується на систематичному та структурному аналізі ризиків зовнішньої торгівлі в рамках глобальних ланцюгів постачання, поєднаному з формалізованим підходом до агрегації ризиків та оцінки впливу страхування. Інтегровані моделі оцінки ризиків та концептуальні показники стандартизації страхування застосовуються для оцінки сукупного впливу різних категорій ризиків та пом'якшувального ефекту страхових інструментів, дотримуючись усталених підходів у міжнародному управлінні ризиками та економіці страхування. Результати дослідження демонструють, що страхування служить вирішальним інструментом для перерозподілу ризиків та фінансового захисту в міжнародній торгівлі, особливо в умовах політичної, логістичної, фінансової та операційної невизначеності. Встановлено, що міжнародні стандарти відіграють вирішальну роль у координації торговельних та страхових відносин та підвищенні загальної ефективності управління ризиками. Практична цінність дослідження полягає в можливості застосування для міжнародних трейдерів, страховиків та політиків під час розробки страхових схем та вдосконалення практики управління ризиками в глобальних ланцюгах постачання.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Т. Є. Моісеєнко, О. О. Корогодова, Н. О. Черненко, Я. І. Глущенкоhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363420РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ2026-06-01T11:00:12+03:00С. О. Радзієвськаebitda@helvetica.ua<p>Однією із ключових суперечностей сучасності, яка загострюється в умовах зростаючої турбулентності, є суперечність між глобалізацією та регіоналізацією. У такому контексті особливої актуальності набуває проблема трансформації регіонального розвитку в глобальній економічній системі, яка перебуває в умовах нестабільності. У статті подано ієрархічну структуру системи глобального управління світовою економікою, де особливу увагу приділено регіональному рівню, оскільки саме він відіграє важливу роль у захисті національних інтересів країн в умовах розгортання конфліктних ситуацій. Виявлено, що у cучасній міжнародній економіці «регіон» трактують здебільшого як категорію геополітичну та геоекономічну. Наголошено на тому, що доповнення мережі ієрархією є необхідним для забезпечення стабільного та стійкого функціонування мережевих систем.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 С. О. Радзієвськаhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363493БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ ОГЛЯД ГЛОБАЛЬНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ІНДУСТРІЄЮ 4.0 ТА ПАТЕНТНОЮ АКТИВНІСТЮ2026-06-01T16:17:08+03:00Л. О. Сигидаebitda@helvetica.uaВ. В. Пальмовebitda@helvetica.ua<p>У статті представлено результати бібліометричного дослідження взаємозв’язку між Індустрією 4.0 та патентною активністю на основі даних наукометричної бази даних Scopus (станом на лютий 2026 року). Пошук здійснювався за структурованим запитом, що поєднував ключові слова «patent», терміни, пов’язані з технологіями Індустрії 4.0 (AI, IoT, big data, blockchain, additive manufacturing, 5G тощо), а також «innovation / innovative». Після застосування критеріїв включення та виключення сформовано вибірку з 688 наукових статей. Аналіз засвідчив стрімке зростання кількості публікацій і цитувань після 2016 року, з піковими значеннями у 2025 році. Географічно тематика охоплює 68 країн, лідерами за кількістю публікацій є Китай і США. Аналіз ключових слів підтвердив домінування тем штучного інтелекту, машинного навчання, патентного аналізу та інновацій. Отримані результати засвідчують посилення ролі патентної системи як інструменту стимулювання та захисту інновацій в умовах розвитку технологій Індустрії 4.0.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Л. О. Сигида, В. В. Пальмовhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363552ХОЛІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СУЧАСНОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ2026-06-02T04:45:41+03:00Ю. В. Фісунebitda@helvetica.uaО. С. Борисенкоebitda@helvetica.uaІ. М. Сувороваebitda@helvetica.ua<p>У статті представлено результати комплексного дослідження холістичного підходу до маркетингових комунікацій як фундаментальної детермінанти, що визначає сучасну поведінку споживачів у динамічному цифровому середовищі. Обґрунтовано, що виникнення холістичної парадигми стало закономірним результатом еволюції управлінської думки — від орієнтації на нарощування обсягів виробництва до фокусу на «людську душу», соціальні цінності та цілісне сприйняття бізнес-процесів. В основу роботи покладено концепцію Ф. Котлера та К. Келлера, яка базується на синергії чотирьох компонентів. Доведено, що така інтеграція дозволяє подолати фрагментарність маркетингових зусиль і перетворити маркетинг із окремої функції на загальну філософію бізнесу. Особливу увагу приділено трансформації ролі споживача в умовах «цифрової революції», де межа між реальним та віртуальним світами стає розмитою. Виявлено перетворення пасивного об’єкта впливу на активного «прос’юмера», який завдяки вільному доступу до Big Data та інструментам миттєвого порівняння цін отримує безпрецедентну ринкову владу і диктує власні вимоги до продукту. У контексті психології споживання досліджено модель «чорної скриньки» свідомості та механізми подолання селективної уваги в умовах інфодемії через створення цілісних, несуперечливих повідомлень бренду. Розкрито роль новітніх технологій – штучного інтелекту, предиктивної аналітики та омніканальних стратегій – як інструментів забезпечення «безшовного» клієнтського досвіду та гіперперсоналізації в реальному часі. На прикладах лідерів українського ринку проілюстровано ефективність маркетингу стійкості, мем-маркетингу та емоційного сторітелінгу. Визначено, що в умовах воєнного стану соціально-етичний аспект та формування емоційного капіталу стають визначальними чинниками конкурентоспроможності. Підсумовано, що холістичний підхід трансформує комунікації із засобу тиску на механізм партнерства, зміщуючи фокус із поодиноких транзакцій на управління пожиттєвою цінністю клієнта (LTV). Стаття окреслює стратегічні перспективи розвитку бізнесу в межах парадигми холі стичного маркетингу, що передбачає гармонізацію Phygital-досвіду, спільного створення цінності (Co-creation) та еко-орієнтованості.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Ю. В. Фісун, О. С. Борисенко, І. М. Сувороваhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363553МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ МАРКЕТИНГОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ПОКАЗНИКАМИ ПРОДАЖІВ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ КОМПАНІЇ2026-06-02T04:52:05+03:00П. А. Фісуненкоebitda@helvetica.uaЄ. І. Горєвийebitda@helvetica.ua<p>Предметом дослідження є теоретичні питання та практичні аспекти конструктивного використання девелоперами механізму взаємозв’язку між маркетинговими інструментами та показниками продажів девелоперської компанії. Метою дослідження є побудова логічної моделі взаємного зв’язку між групами показників девелоперської компанії з уточненням місця показників продажу в ній; визначення механізму впливу маркетингових інструментів на обсяги продажу девелопера. В роботі використано методи аналізу, синтезу, монографічний метод в поєднанні з елементами методів декомпозиції та структурно-логічного моделювання. Визначено основні показники роботи девелоперської компанії; здійснено розподіл цих показників на групи. Досліджена та наочно відображена логічна модель взаємного зв’язку між групами показників девелоперської компанії. Вивчено механізм впливу маркетингових інструментів на обсяги продажу девелопера, що дозволяє посилити (а інколи, сформувати) конкурентні переваги девелоперської компанії з метою позитивного впливу на обсяги продажів.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 П. А. Фісуненко, Є. І. Горєвийhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363554МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ2026-06-02T04:57:23+03:00М. В. Шевченкоebitda@helvetica.ua<p>У статті розглядаються методологічні підходи до управління споживчою поведінкою в умовах ринкової нестабільності, яка характеризується високим рівнем невизначеності, швидкими змінами економічного середовища, насиченістю інформацією та трансформацією споживчих пріоритетів. Ефективне управління поведінкою споживачів у турбулентному середовищі передбачає застосування комплексного методологічного підходу, що інтегрує поведінковий, маркетинговий, системний, особистісний та ситуаційний аспекти. Систематизовано основні фактори турбулентності у контексті впливу на ринкове середовище і поведінкові реакції споживачів. Узагальнено і проаналізовано методологічні підходи до управління поведінкою споживачів в умовах ринкової турбулентності, а також визначено ключові фактори, що впливають на трансформацію моделей споживчої поведінки.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 М. В. Шевченкоhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/363555ІНТЕГРОВАНИЙ МАРКЕТИНГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮГ СТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ2026-06-02T05:04:30+03:00Р. К. Шурпенковаebitda@helvetica.uaО. М. Сарахманebitda@helvetica.uaТ. В. Калайтанebitda@helvetica.ua<p>У статті здійснено комплексне дослідження сутності, ролі та значення інтегрованого маркетингово-логістичного ланцюга створення цінності в умовах сучасних трансформацій економічного середовища, цифровізації бізнес-процесів і зростання конкурентного тиску. У роботі розкрито теоретичні підходи до трактування маркетингової логістики та обґрунтовано її стратегічну роль у формуванні споживчої цінності на всіх етапах руху товару — від дослідження ринку та прогнозування попиту до продажу, сервісного обслуговування і отримання зворотного зв’язку від клієнтів. Проаналізовано структуру інтегрованого маркетингово-логістичного ланцюга створення цінності, охарактеризовано основні ланки та види потоків (матеріальні, інформаційні, фінансові, сервісні), а також визначено принципи його функціонування з урахуванням клієнтоорієнтованості, мінімізації сукупних витрат і використання сучасних інформаційних систем управління.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Р. К. Шурпенкова, О. М. Сарахман, Т. В. Калайтанhttps://ev.fmm.kpi.ua/article/view/360535ДИНАМІЧНІ ТА МЕТАДИНАМІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ ЯК МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОЇ НАВІГАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПЕРМАКРИЗИ2026-05-11T10:13:03+03:00Л. Г. Смолярebitda@helvetica.ua<p>У статті розвинено теоретичний підхід до аналізу інноваційних екосистем у контексті глобальної пермакризи та обґрунтовано категорію метадинамічних можливостей як механізму стратегічної навігації систем в умовах структурної турбулентності. Показано, що класична теорія динамічних можливостей, сформована на рівні фірми, пояснює адаптацію через перебудову ресурсних конфігурацій, однак не забезпечує достатнього інструментарію для аналізу трансформації архітектури взаємодії в екосистемах. На основі полеміки між підходами запропоновано розширення теорії до екосистемного рівня через введення трирівневої моделі можливостей: операційних, динамічних та метадинамічних. Метадинамічні можливості визначено як здатність системи змінювати інституційну та архітектурну конфігурацію: правила координації, ролі акторів, стандарти, інтерфейси та механізми захоплення вартості. Розроблено систему індикаторів для їх операціоналізації та інтегральний індекс стратегічної навігації екосистеми. Порівняльна ілюстрація моделі здійснена на прикладі високотехнологічної оборонно-орієнтованої інноваційної екосистеми України та інституційної трансформації інноваційної екосистеми Європейського Союзу в межах стратегічної автономії (Закон ЄС про чіпи, Європейський оборонний фонд). Доведено, що в умовах пермакризи стійкість екосистем визначається не лише швидкістю адаптації, а здатністю до архітектурної перебудови.</p>2026-06-02T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2026 Л. Г. Смоляр