Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ВИХІД ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНСЬКОГО ОПК НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК

В. М. Бегма — 2026-06-30

Метою дослідження є аналіз перспектив інтеграції українського ОПК до європейської оборонної галузі та визначення його можливостей виходу на європейський фондовий ринок з метою залучення додаткового фінансування для власного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на використанні системного та кількісного аналізу, методу факторного аналізу для оцінки сучасного стану фінансування українського ОПК з боку держав-партнерів, порівняльного підходу та економіко-статистичних інструментів для оцінки можливостей українського ОПК. Дослідження показало, що різке збільшення фінансування європейської оборонної галузі після повномасштабного вторгнення рф в Україну призвело до зростання акцій відомих європейських оборонних компаній та збільшення пропозицій IPO. Також доведено, що унікальні можливості українського ОПК разом із європейськими програмами фінансування українського військового виробництва створили умови для залучення додаткових інвестицій в українську оборонну промисловість через вихід на європейський фондовий ринок. Проте, вихід IPO українських оборонних компаній потребує внесення певних коректив у чинне законодавство.

МЕЗОІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ МІКРОІНТЕГРАЦІЇ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

O.O. Охріменко — 2026-06-30

У статті обґрунтовано концептуальні засади функціонування мезоінституційних механізмів, які виступають сполучною ланкою у процесі трансформації міжнародної торгівлі в умовах цифровізації та зеленого переходу. Актуальність теми зумовлена системними змінами міжнародної торгівлі, що призвели до потреб у формуванні сполучних ланок для подолання регуляторної фрагментації, цифрових розривів та посилення екологічних вимог до учасників. Метою дослідження є розкриття ролі мезоінститутів у процесі перетворення законодавчих вимог на прикладні операційні алгоритми, що сприяють посиленню взаємодії між суб’єктами міжнародної торгівлі в межах цифрових зелених коридорів та платформ електронної торгівлі. Методологія дослідження базується на засадах мезоінституційної теорії, що дозволяє досліджувати процеси адаптації, моніторингу та контролю за виконанням регуляторних норм. Використано порівняльний аналіз моделей спільної відповідальності та системний підхід до дослідження процесів функціонування цифрових зелених коридорів, як середовища, де поєднуються цифрові, операційні та екологічні процедури взаємодії. Мезоінститути розглядаються як ланка, що робить загальні норми дієвими практиці через їх трансформацію у процедури та форми контролю. Результати дослідження свідчать, що мезоінститути виконують функції розподілу відповідальності, перевірки дотримання вимог, координування та стимулювання учасників. Функція відбору сприяє залученню суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які спроможні до поглибленої інтеграції до новітніх форматів торгівлі, що відповідає технічним та екологічним стандартам. Розроблена комплексна трирівнева модель трансформації детермінант мікроінтеграції ілюструє послідовний процес перетворення вхідних умов (цифровізація, екологізація) через мезоінституційне ядро до формування групи глибоко інтегрованих суб’єктів, здатних забезпечувати високу прозорість та екологічну звітність. Встановлено, що ефективність функціонування таких механізмів прямо залежить від здатності мезоструктур мінімізувати трансакційні витрати та забезпечувати довіру між учасниками ланцюгів постачання. Розроблена комплексна трирівнева модель трансформації детермінант мікроінтеграції ілюструє послідовний процес перетворення вхідних умов (цифровізація, вимоги «зеленого» переходу) через мезоінституційне ядро до формування групи глибоко інтегрованих суб’єктів, здатних забезпечувати високу прозорість та звітність. Встановлено, що ефективність функціонування таких механізмів прямо залежить від здатності мезоструктур мінімізувати трансакційні витрати та забезпечувати довіру між учасниками ланцюгів постачання. Практична цінність статті полягає в обґрунтуванні ролі мезоінститутів розробці ефективних стратегій здійснення торговельних операцій на основі їх цифровізації.

БАГАТОРІВНЕВА МОДЕЛЬ ОЦІНКИ СТРАТЕГІЧНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

І. Л. Свищук — 2026-06-30

Креативні індустрії є одним із ключових драйверів сучасної економіки, однак існуючі підходи до оцінювання їх розвитку мають фрагментарний характер і не забезпечують комплексного аналізу галузі. Метою статті є розробка багаторівневої моделі оцінювання стратегічних факторів розвитку креативних індустрій. Методологічну основу дослідження становлять методи теоретичного узагальнення, системного аналізу та порівняння, а також метод бального нормування для кількісної формалізації моделі. За результатами дослідження обгрунтовано доцільність багаторівневого підходу та розроблено модель, що охоплює чотири взаємопов'язані рівні: інституційне середовище, макроекономічну та ресурсну основу, технологічну готовність економіки і формування конкурентоспроможності креативних індустрій. Для кожного рівня сформовано систему кількісних показників, а також запропоновано підхід до їх агрегування на основі бальної шкали та інтегрального індексу. Практична цінність моделі полягає у можливості її використання для діагностики стану галузі, порівняльного аналізу та обгрунтування управлінських рішень у сфері розвитку креативних індустрій.

БЮДЖЕТУВАННЯ ТА ОЦІНКА МІЖНАРОДНИХ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ

Н. Є. Скоробогатова — 2026-06-30

Інноваційний розвиток є визначальним чинником довгострокової конкурентоспроможності національних економік в умовах глобалізації та технологічних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю міжнародних інноваційно-інвестиційних проєктів як інструменту подолання технологічного відставання країн та недостатньою розробленістю науково обґрунтованих підходів до їх бюджетування й оцінки в умовах високої невизначеності. Бюджетування інноваційно-інвестиційного проєкту виступає не лише інструментом фінансового планування, а й механізмом трансформації інноваційної ідеї в керований економічний процес із вимірюваними результатами на кожній фазі реалізації – від науково-дослідних робіт до комерціалізації. Для України, яка потребує залучення іноземного капіталу для повоєнного відновлення, ця проблематика набуває особливої практичного значення. Метою статті є дослідження теоретичних засад та розробка практичного інструментарію бюджетування й оцінки міжнародних інноваційно-інвестиційних проєктів з урахуванням глобального інноваційного контексту. Методологічну основу дослідження становлять методи порівняльного та статистичного аналізу, системний підхід, експертний метод та метод зваженої суми оцінок. Інформаційною базою виступили дані Глобального інноваційного індексу, опубліковані Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також статистичні дані Світового банку, зокрема, ВВП на душу населення за 2000-2024 роки. За результатами дослідження виявлено системні розриви між Україною та країнами-лідерами інноваційного розвитку за показниками фінансування R&D, якості інститутів та ринкового потенціалу. Обґрунтовано, що ефективне фазове бюджетування є необхідною передумовою залучення міжнародного фінансування та контролю за реалізацією проєкту на кожному етапі його життєвого циклу. Запропоновано модель оцінювання ефективності міжнародних інвестицій в інноваційний розвиток, що інтегрує економічні, інноваційні, соціальні індикатори та показники сталого розвитку. Розроблено алгоритм визначення інвестиційної привабливості проєктів на основі багатокритеріальної оцінки з врахуванням кількісних та якісних характеристик. Практична цінність дослідження полягає у можливості безпосереднього застосування наданих рекомендацій інвесторами та органами державного управління для відбору, бюджетування й моніторингу міжнародних інноваційно-інвестиційних проєктів, а також у визначенні пріоритетних напрямів підвищення інвестиційної привабливості України в контексті її повоєнної відбудови.

АНАЛІЗ СИСТЕМАТИЧНИХ РИЗИКІВ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

О. О. Кравченко — 2026-06-30

Метою дослідження є комплексний аналіз систематичних ризиків фондового ринку та їхнього впливу на інвестиційну привабливість українських фінансових активів. Методичну основу дослідження формує використання загальнонаукових методів пізнання, зокрема аналіз, порівняння та узагальнення, що дозволило системно дослідити проблематику сучасного фондового ринку України, виявити його структурні дисбаланси та ризики, які впливають на інвестиційну привабливість фінансових активів. В результаті дослідження виділено основні систематичні ризики фондового ринку, а саме: макроекономічну нестабільність, геополітичні та воєнні ризики, структурні диспропорції ринку, інституційні та регуляторні ризики, технологічні ризики, поведінкові ризики та довіра інвесторів. Практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні інструментів мінімізації систематичних ризиків фондового ринку для підвищення інвестиційної привабливості фінансових інструментів.

МОДЕЛЬ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ

О. В. Князь — 2026-06-30

У статті обґрунтовано підхід до кількісного оцінювання рівня імплементації цінностей сталого розвитку в управління підприємствами в умовах воєнної економіки та європейської регуляторної гармонізації. Запропоновано інтегровану модель, що поєднує фінансовий, операційний, кадровий та інституційно-цифровий блоки й формалізується через інтегральний індекс сталого управління. Апробація на даних 2021–2025 рр. показала різке зниження індексу у 2022 р. та поступове відновлення у 2023–2025 рр. із зростаючою роллю цифровізації та управління ризиками. Удосконалення моделі передбачає використання робастної нормалізації, геометричної агрегації, порогових механізмів і врахування якості даних. Практична значущість полягає у можливості застосування моделі для моніторингу стійкості та підтримки управлінських рішень.

ФОРМУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ АКТИВІВ ТА БАЗОВІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ

Т. В. Обелець — 2026-06-30

У статті досліджується формування криптовалютного інвестиційного портфеля для нефінансових підприємств, здійснюється функціональна класифікація цифрових активів та обґрунтовуються дієві стратегії управління капіталом підприємства. Аналіз зосереджено на впливі макроекономічної нестабільності та високої ринкової волатильності на необхідність диверсифікації корпоративних фінансових резервів за допомогою інноваційних цифрових інструментів. Особливу увагу приділено функціональній класифікації віртуальних активів на основі їхнього економічного призначення, чітко виокремлено децентралізовані фінанси, інфраструктурні блокчейни та стабільні грошові еквіваленти. На основі ретроспективного тестування ринкових даних за п’ятирічний період визначено переваги стратегії динамічного ребалансування над стратегією пасивного утримання активів. Обґрунтовано, що корпоративна фінансова стабільність безпосередньо залежить від стратегічної комбінації цифрових активів з традиційними фінансовими інструментами, встановлення внутрішніх інвестиційних обмежень та алгоритмічного контролю ризиків. Продемонстровано, що внутрішня диверсифікація в межах суто криптовалютного портфеля є неефективною через статистичну кореляцію та синхронну зміну цін сучасних цифрових токенів під час падінь ринку. Для подолання цього ризику визначено математично обґрунтований безпечний ліміт інвестицій: встановлено що частка криптовалют на рівні трьох відсотків від резервного капіталу дозволяє підприємству максимізувати прибутковість без загрози операційній ліквідності. Стратегія динамічного ребалансування, яка включає в себе регулярні щомісячні коригування для повернення портфеля до його цільової структури, забезпечує найвищу кумулятивну дохідність та ефективно мінімізує найбільшу просадку капіталу шляхом систематичної фіксації прибутку. Зрештою, попри високі ризики, пов’язані з цифровими ринками, інвестиційні портфелі підприємства зберігають функціональну стійкість та здатність до стабільного приросту капіталу за умови, що суворе алгоритмічне управління переважає над суб’єктивними очікуваннями, а стабільні цифрові валюти використовуються як безризиковий грошовий резерв.

ФОРМУВАННЯ РЕЙТИНГУ УЧАСНИКІВ РИНКОВИХ ВІДНОСИН, ЗАЦІКАВЛЕНИХ У ПРИБУТКОВОСТІ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

О. А. Підлісна — 2026-06-30

Прибуток є похідною ефективності господарювання суб’єкта і наслідком впливу зацікавлених сторін. Рейтинг стейкхолдерів є динамічним і варіюється залежно від етапу життєвого циклу суб’єкта господарювання. Метою роботи є формування підходів до визначення рейтингу зацікавленості стейкхолдерів у прибутковості компанії. Методами дослідження є аналіз, індукція, моделювання. Вплив стейкхолдерів на прибутковість суб’єкта господарювання визначений функціями прибутку – оцінки, стимулювання, розподілу. Запропонована математична модель оцінки рівня зацікавленості стейкхолдера у прибутку компанії враховує його внесок у забезпечення діяльності суб’єкта, потенційну вигоду і величину нівельованих ним ризиків. Отримані результати визначають ієрархію законодавчих ініціатив у сфері управління прибутковістю, дозволяють оцінити фактичну прибутковість на етапі створення компанії.

ПОРІВНЯННЯ СПОЖИВЧОЇ ЦІННОСТІ РИНКОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ І ОРГАНІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПРОВАЙДЕРІВ ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ВАНТАЖНИХ ВАГОНІВ У ВИКОРИСТАННЯ

О. В. Бакалінський — 2026-06-30

Реальна ринкова пропозиція послуги АТ «Укрзалізниця» порівнюється з агрегованою пропозицією приватних компаній, які працюють на ринку надання вагонів у використання. Перед прийняттям рішення щодо вибору провайдера послуги клієнт аналізує відповідність власних потреб у перевезеннях наявним на ринку пропозиціям сервісу. Споживчу цінність пропозиції можна визначити як очікувану різницю переваг, які отримає клієнт від сервісу, та його оцінки майбутніх жертв, які він має принести заради користування сервісом. Вдала ринкова пропозиція послуги з надання вантажних вагонів у використання розширює коло тих клієнтів, які можуть бути залучені до співпраці з надавачем вагонів. Доведено, що попри схожість фактичних умов надання вагону у використання державним і приватним перевізником, останній більш витончено управляє маркетинговими комунікаціями.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ З УРАХУВАННЯМ ТЕНДЕНЦІЙ СУСПІЛЬСТВА 5.0 ТА ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Л. С. Головко — 2026-06-30

Предметом даного дослідження є людський капітал сучасних міжнародних корпорацій. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню стратегічних пріоритетів розвитку людського капіталу в реалізації цінностей корпоративної культури міжнародних корпорацій та розробка рекомендацій щодо впливу розвитку людського капіталу як інструменту вирішення підвищення ефективності діяльності міжнародних корпорацій та показників їх функціонування. Розглянуто методологічні принципи щодо визначення стратегічних пріоритетів розвитку людського капіталу в контексті цінностей корпоративної культури міжнародних корпорацій. Зазначено пріоритети та перспективні оцінки персоналу корпорацій на основі міжнародного досвіду, а також розглянуто практичні рекомендації щодо їх впливу на функціонування міжнародних корпорацій світу. Результати дослідження полягають в обґрунтуванні економічного та соціального ефектів шляхом впровадження рекомендацій при розробці заходів щодо розвитку людського капіталу, з метою забезпечення цінностей корпоративної культури міжнародних корпорацій.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ В СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

В. Р. Ковалишин — 2026-06-30

Досліджено вплив трансформації соціально-економічної структури Карпатського регіону України на формування екологічних ризиків та забезпечення екологічної безпеки в умовах сучасних викликів. Застосовано системний та структурний підходи із використанням аналізу статистичних даних щодо динаміки чисельності населення, міграційних процесів, змін у галузевій структурі економіки та кількості підприємств за розміром і видами економічної діяльності. Обґрунтовано, що гірський характер території зумовлює підвищену екологічну вразливість регіону, а структурні зміни в економіці, міграційні процеси та релокація підприємств посилюють антропогенне навантаження на локальні екосистеми. Встановлено, що поряд із розвитком малого та сервісного бізнесу в регіоні спостерігається збільшення частки ресурсноорієнтованих видів діяльності, що створює додаткові екологічні ризики. Запропоновано підходи щодо оцінки впливу структурних соціально-економічних змін на екологічну безпеку регіону, зокрема через використання системи індикаторів та інтегральних показників, котрі доцільно використовувати для розроблення регіональної стратегії екологічної безпеки, удосконалення системи моніторингу структурних змін економіки, формування механізмів екологічного регулювання та підтримки збалансованого розвитку гірських територій.

ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ КООПЕРАЦІЇ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

П. О. Куцик — 2026-06-30

Предметом даного дослідження є інституційні та інноваційні механізми кооперації малих і середніх підприємств у сфері внутрішньої торгівлі в контексті забезпечення сталого розвитку економіки. Обґрунтовано наукові підходи до формування інтегрованої моделі кооперативної взаємодії суб’єктів малого і середнього підприємництва, яка поєднує інструменти бізнес-планування та інституційні засади функціонування кооперативів. Систематизовано організаційно-економічні, фінансові та інституційні складові кооперації малих і середніх підприємств у сфері внутрішньої торгівлі. Особливу увагу приділено визначенню впливу державного регулювання та інституційного кооперативного середовища на ефективність реалізації інвестиційних проєктів. Обґрунтовано доцільність використання сучасних інструментів бізнес-планування та цифрових платформ як засобів координації діяльності підприємств і розширення ринків збуту.

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКАХ У ПЕРІОД СЕРІЇ КРИЗ: ДОКАЗИ З УКРАЇНИ (2008–2024)

Zhang Jiaying — 2026-06-30

Використовуючи макроекономічні дані України за 2008–2024 роки, у цьому дослідженні аналізуються структурні зміни в динамічних взаємозв’язках між ключовими змінними під час серії криз шляхом оцінювання моделі векторної авторегресії (VAR) та застосування тестів на причинність за Грейнджером, імпульсних функцій реакції та дисперсійної декомпозиції. Отримані результати свідчать: (1) У всій вибірці грошова маса та ціни на житло є двома основними драйверами макроекономічних коливань, що демонструє патерн «монетарного домінування». (2) Аналіз підвибірок виявляє чітку структурну еволюцію: система перейшла від моделі монетарного домінування після світової фінансової кризи до моделі «жорсткої стабільності» під час геополітичних криз, а згодом трансформувалася в парадигму «екстремального монетарного домінування – інвестиційно-контрваріантної стабільності» під час повномасштабної війни. (3) Фундаментальний розворот ролі інвестицій в основний капітал є найважливішим маркером структурної трансформації: вони змінюються з джерела коливань на ендогенний стабілізатор у воєнний період. Це дослідження представляє кейс економіки, що розвивається, для розуміння кризової динаміки економіки, показуючи, як типи шоків переформатують внутрішні механізми макроекономічних процесів.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ЯК ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ

Рашід Аль-Хаялі — 2026-06-30

У статті досліджено штучний інтелект і автоматизацію як різні, але взаємодоповнюючі технологічні детермінанти трансформації операційної діяльності міжнародних компаній. Метою дослідження є концептуальне та функціональне розмежування цих категорій і визначення логіки їх спільного застосування в сучасній бізнес-системі. Методика ґрунтується на системному, функціональному та порівняльному підходах. У результаті доведено, що штучний інтелект посилює інтерпретаційний і аналітичний рівень бізнес-системи, тоді як автоматизація забезпечує дисципліноване, повторюване та масштабоване виконання процесів. Практична значущість полягає у можливості використання запропонованого розмежування для точнішого проєктування операційних процесів, вибору інструментів цифрової трансформації та інтеграції інтелектуальних і виконавчих механізмів у міжнародних компаніях.

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ

І. І. Демко — 2026-06-30

Метою дослідження є аналіз впливу сучасних викликів і тенденцій бізнес-середовища на процес прийняття управлінських рішень, зокрема в умовах глобалізації, цифровізації, поширення штучного інтелекту та зростання ролі ESG-орієнтованого корпоративного управління. Методика дослідження ґрунтується на узагальненні наукових підходів до сутності управлінських рішень, аналізі чинників зовнішнього середовища, порівнянні їхнього впливу на стратегічні, тактичні, операційні, кадрові та цифрові рішення підприємств. У результаті дослідження визначено, що сучасні компанії мають швидко адаптувати стратегії, організаційні процеси, систему комунікацій і корпоративну культуру до економічних, технологічних, соціальних та культурних змін. Обґрунтовано, що ефективне використання цифрових технологій і штучного інтелекту потребує дотримання етичних норм, захисту інформації та розвитку компетентностей персоналу. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення управлінських процесів, підвищення адаптивності підприємств, формування конкурентних переваг і забезпечення сталого розвитку бізнесу в динамічному середовищі.

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ У ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СПІЛЬНОТАХ: ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ДРАЙВЕРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ

Я. О. Колешня — 2026-06-30

Сучасна світова економіка переживає глибоку зміну парадигми, зумовлену «подвійним переходом» (twin transition). У межах цієї структури поява децентралізованих відновлювальних енергетичних спільнот стала критично важливим механізмом демократизації енергосистем та забезпечення локальної стійкості. Дане дослідження розглядає актуальність такої трансформації для підприємств, особливо в контексті післявоєнного відновлення та макроекономічної нестабільності, де енергетична децентралізація виходить за межі екологічних цілей, стаючи фундаментальною умовою фізичного виживання та безперервності бізнес-операцій. Основна мета дослідження полягає в концептуалізації та обґрунтуванні стратегічної ролі цифрових платформ і технологій як ключових драйверів трансформації бізнес-моделей підприємств у межах децентралізованих енергетичних спільнот. Для досягнення цієї мети у роботі застосовано якісний методологічний підхід, що ґрунтується на системному та критичному аналізі. Дана методологія дає змогу всебічно дослідити еволюцію локальних енергетичних ринків та ґрунтовно оцінити обмеження, властиві традиційним підходам до управління при їх застосуванні до сучасних колективних енергетичних активів. Результати дослідження свідчать, що класичні лінійні бізнес-моделі не є відповідними для компаній, які беруть участь в енергетичних спільнотах. Ця невідповідність зумовлена насамперед організаційною дуальністю та розмиттям традиційних меж фірми. Зокрема, коли підприємство стає просьюмером (одночасно виробником і споживачем електроенергії), воно змушене покладатися на спільні генеруючі потужності, що перебувають поза його безпосереднім корпоративним контролем. Доведено, що використання традиційного менеджменту в таких умовах призводить до критичних дисбалансів, надмірних транзакційних витрат у мікроугодах (peer-to-peer) та гострого дефіциту довіри між стейкхолдерами. Відповідно, дослідження встановлює, що інтеграція цифрових платформ є не просто операційним оновленням, а стратегічною необхідністю. Перехід до платформних бізнес-моделей усуває бюрократичні бар'єри, автоматизує балансування попиту на енергію та забезпечує абсолютну прозорість спільних розрахунків. Інтеграція таких цифрових рішень дозволяє організаціям легко орієнтуватися у складнощах динамічного ціноутворення, не відволікаючись від основної комерційної діяльності. Практична значущість отриманих результатів полягає у наданні керівникам бізнесу життєздатної стратегічної основи для адаптації до децентралізованих енергетичних екосистем. Переходячи до операцій на базі цифрових платформ з використанням цифрових технологій, підприємства можуть подолати кризу довіри до колективної власності, значно підвищити свою операційну антикрихкість та забезпечити сувору прозорість звітності, необхідну для залучення міжнародних донорських інвестицій для сталого післявоєнного відновлення.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОСТОРОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД

О. В. Комеліна — 2026-06-30

У статті досліджено сучасні особливості функціонування енергосистеми України та інноваційні підходи щодо її просторової децентралізації з метою – зміцнення енергетичної безпеки держави. Розроблено методологічні та методичні засади просторової децентралізації енергетичної системи України на основі екосистемного підходу. Особливу увагу приділено застосуванню методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining). Виявлено приховані закономірності у функціонуванні енергосистеми, детермінанти вразливості мереж, що визначають вибір моделі її децентралізації. Практична цінність дослідження полягає у створенні методичної бази для моделювання станів енергетичної безпеки, трансформації розрізнених техніко-економічних показників у систему причинно-наслідкових зв'язків та виокремленні стійких сценаріїв функціонування енергосистеми.

УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ МІЖНАРОДНИХ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЄКТІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

С. В. Огінок-Копильчак — 2026-06-30

У статті досліджено теоретико-прикладні засади управління портфелем міжнародних бізнес-проєктів підприємств в умовах глобальної нестабільності. Встановлено, що сучасне середовище характеризується високою невизначеністю, зумовленою геополітичними ризиками, трансформацією логістичних ланцюгів, цифровізацією та посиленням конкуренції. Обґрунтовано необхідність переходу до системного управління портфелем проєктів як єдиним стратегічним комплексом. Проаналізовано стан реалізації міжнародних проєктів українськими підприємствами та визначено ключові тенденції: диверсифікацію ринків, адаптацію логістики, розвиток кооперації та цифрову трансформацію. Розроблено авторський механізм управління портфелем, що включає стратегічну діагностику, відбір, балансування та адаптивне коригування проєктів. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для формування ефективної портфельної стратегії міжнародної діяльності.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ФІНАНСОВИХ І НЕФІНАНСОВИХ КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕСУ

О. М. Савицька — 2026-06-30

Статтю присвячено дослідженню організаційних моделей управління інтелектуальним капіталом підприємств в умовах цифровізації, що визначається узгодженістю з рівнем цифрової зрілості підприємства, характером потреб у розвитку інтелектуального капіталу, специфікою діяльності та здатністю організації до змін. Виокремлено чотири організаційні моделі: базову централізовану, проєктно-матричну, платформно-екосистемну та адаптивно-відновлювальну. Визначено особливості їх застосування залежно від рівня цифрової зрілості підприємства, характеру потреб людського, структурного, реляційного та інноваційного капіталу, інтенсивності взаємодії зі стейкхолдерами. Елементом наукової новизни є систематизація організаційних моделей управління інтелектуальним капіталом авіаційних підприємств і конкретизація критеріїв їх вибору з метою оцінювання ефективності бізнесу.

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ГІБРИДНОМУ ФОРМАТІ РОБОТИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ ЧЕРЕЗ СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ

Т. В. Склярук — 2026-06-30

У статті розглянуто особливості управління персоналом у гібридному форматі роботи, який поєднує дистанційну та офісну зайнятість і набуває все більшого поширення в сучасних умовах трансформації ринку праці. Обґрунтовано, що перехід до гібридної моделі організації праці змінює традиційні підходи до управління персоналом, зокрема зумовлює зміщення акценту з контролю процесу роботи на оцінювання результатів діяльності працівників. Проаналізовано основні проблеми управління персоналом у гібридному середовищі, серед яких ускладнення комунікації, зниження рівня залученості працівників, труднощі контролю результатів діяльності, а також проблеми адаптації персоналу та формування корпоративної культури. Значну увагу приділено сучасним інструментам управління персоналом, зокрема цифровим платформам, системам управління завданнями, індивідуальним зустрічам і результатоорієнтованим підходам до управління. Показано, що використання сучасних інструментів сприяє підвищенню продуктивності праці, покращенню взаємодії між працівниками та забезпеченню ефективності діяльності організації. Окреслено основні напрями вдосконалення управління персоналом у гібридному форматі роботи, які пов’язані з розвитком цифровізації, оптимізацією комунікацій, підвищенням мотивації персоналу та впровадженням гнучких підходів до організації праці.

ТРАНСФОРМАЦІЇ АНАЛІТИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

О. П. Турун — 2026-06-30

актуальність обраної для дослідження теми полягає у виявленні наборів і поєднань методів стратегічного аналізу та джерел даних для їх отримання, які можуть бути використані сучасним менеджментом у реаліях воєнного часу та з мінімальними витратами ресурсів, кількість яких у вітчизняного бізнесу нині обмежена. Метою дослідження є виявлення, конкретизація та узагальнення особливостей сучасних трансформацій аналітичних інструментів інформаційного забезпечення стратегічних управлінських рішень в системі менеджменту підприємств. Для досягнення поставленої мети були використані монографічний метод, методи аналізу, синтезу, експертний метод. Встановлено, що популярними методиками стратегічного аналізу під час розроблення альтернативних сценаріїв розвитку підприємств є SWOT-аналіз, PESTEL/STEEP/STEEPLE-аналізи, аналіз п’яти сил Майкла Портера, сценарний аналіз, GAP-аналіз, бенчмаркінг, VRIO-аналіз, BCG-матриця, матриця McKinsey 7S, аналіз ланцюга створення вартості, аналіз життєвого циклу, SPACE-аналіз, Матриця Ансоффа, збалансована система показників (BSC). Конкретизовано переваги та недоліки цих аналітичних інструментів інформаційного забезпечення стратегічних управлінських рішень в системі менеджменту підприємств, та окреслено їх теперішні та перспективі трансформації під впливом цифровізації бізнес-процесів, такі як інтеграція експертних думок з результатами аналізу великих наборів даних; автоматизація збору інформації для кожного сегмента матриць; формування динамічних SWOT-матриць, використання цифрових платформ для отримання макроекономічної, соціальної та екологічної статистики; використання штучного інтелекту для аналізу правових і технологічних тенденцій, інтеграція з даними соціальної аналітики; забезпечення можливості використання великих наборів даних у режимі реального часу, аналіз цифрових екосистем; використання штучного інтелекту для генерації різних варіантів стратегічних сценаріїв; аналіз даних аналітичних агентств у режимі реального часу, автоматизація оцінок експертів за допомогою ШІ, використання динамічних моделей для цифрового аналізу; інтеграція експертних оцінок з аналітикою продажів.

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ

Т. Ю. Чаркіна — 2026-06-30

У роботі розглядаються основні трансформаційні виклики, які постали перед системою управління персоналом в умовах цифрової епохи, а також напрями її розвитку з урахуванням впливу цифрових технологій. Автори досліджують, як автоматизація процесів, впровадження штучного інтелекту, аналітики великих даних, хмарних технологій, мобільних платформ та інших інноваційних інструментів трансформують традиційні HR-практики. У центрі уваги – складнощі інтеграції цифрових рішень у систему управління персоналом, такі як необхідність розвитку цифрових компетенцій HR-фахівців, забезпечення кращої комунікації у віддалених командах, а також адаптація організаційної культури до нових реалій. Аналіз також акцентує увагу на зміну мотиваційних моделей, що стимулюють залученість співробітників через інноваційні інструменти, зокрема гейміфікацію та персоналізовані освітні платформи.

ОСОБЛИВОСТІ РЕКРУТИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

О. В. Шереметинська — 2026-06-30

Метою дослідження є аналіз особливостей рекрутингу на підприємствах харчової промисловості України в умовах війни та визначення ключових чинників, що впливають на ефективність залучення персоналу. Методика ґрунтується на використанні статистичних даних 2020–2025 рр., узагальненні наукових джерел і порівняльному аналізі кадрової політики. Результати показують, що війна спричинила різке скорочення трудового потенціалу, зростання кількості вакансій та системний дефіцит висококваліфікованих кадрів, що загрожує економічній безпеці галузі. Практична значущість полягає у розробці рекомендацій щодо перекваліфікації працівників, цифровізації рекрутингу та впровадження соціально відповідальних практик, які здатні забезпечити кадрову стійкість і конкурентоспроможність харчової промисловості в кризових умовах.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ БАР’ЄРІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

І. Б. Яців — 2026-06-30

Метою дослідження є ідентифікація та систематизація бар’єрів функціонування логістичних систем аграрного сектору України в умовах воєнних викликів і трансформаційних змін. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні емпіричного аналізу, зокрема анкетного опитування, узагальнення та порівняльного підходу для оцінювання стану ключових складових логістичних процесів. Результати дослідження підтвердили значимість кадрових, технологічних, фінансових та інфраструктурних обмежень, а також визначили критичний вплив недостатнього розвитку інформаційних систем, низької цифрової інтеграції та неефективності транспортної оптимізації. Обґрунтовано вплив ринкової нестабільності на логістичні процеси. Практична значущість полягає у визначенні напрямів підвищення ефективності агрологістики на основі цифровізації та модернізації логістичної інфраструктури.

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОЇ УЧАСТІ НА РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

М. М. Ремета — 2026-06-30

Метою дослідження є визначення стратегічної ролі та механізмів впливу державної участі на стимулювання розвитку цифрової економіки України в координатах поствоєнного відновлення та європейської інтеграції. Методика дослідження базується на використанні системного підходу, методів порівняльного та статистичного аналізу, а також прогнозування для оцінки ефективності спеціальних правових режимів та міжнародних програм. Результати дослідження доводять, що активна державна участь через створення цифрових платформ (Дія.City, Дія.AI) та інтеграцію до програм ЄС («Цифрова Європа») забезпечує стійкість національного господарства та формує передумови для технологічного прориву в оборонній та цивільній сферах. Практична значущість результатів полягає у розробці рекомендацій щодо адаптації українського цифрового законодавства до вимог Єдиного цифрового ринку ЄС та оптимізації інструментів підтримки сектору DefenseTech як драйвера економічного відродження.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ СУКУПНОСТІ ПОКАЗНИКІВ БЛАКИТНОГО ТУРИЗМУ

О. С. Семенов — 2026-06-30

Статтю присвячено розвитку концептуальних засад блакитного туризму та формуванню сукупності його економічних та інших різнорідних релевантних показників. Методика дослідження базується на системному, структурно-функціональному, порівняльному та індикаторному аналізі. У статті обґрунтовано розширене визначення блакитного туризму як складової регенеративної економіки; запропоновано поняття економіки блакитного туризму, що формується в межах приморських і водно-орієнтованих регіонів та поєднує риси класичної туристичної економіки і блакитної економіки; узагальнено класифікацію видів блакитного туризму і систематизовано його економічні, екологічні, соціальні та інші показники. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання для формування політики відновлення приморських регіонів України та розвитку курортної економіки.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БРЕНДУ YOUGOV UKRAINE НА РИНКУ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ж. М. Жигалкевич — 2026-06-30

Актуальність дослідження зумовлена глибокими трансформаціями індустрії маркетингових досліджень в Україні в умовах воєнної економіки, цифровізації та змін у структурі попиту. Особливої ваги набуває проблема управління брендом у секторі B2B-послуг у контексті постмерджерної інтеграції, яка супроводжується ризиками втрати впізнаваності, довіри клієнтів та ринкових позицій. Метою дослідження є розроблення та обґрунтування стратегії розвитку бренду YouGov Ukraine на ринку маркетингових досліджень з урахуванням галузевих трансформацій, змін клієнтської структури та наслідків інтеграції з глобальною платформою YouGov. Методологічну основу дослідження становить поєднання кількісних і якісних підходів. Зокрема, використано методи галузевого аналізу, аналізу динаміки ринку маркетингових досліджень у 2022–2024 роках, фінансового аналізу діяльності компанії, а також метод глибинних інтерв’ю з ключовими учасниками ринку. Якісне дослідження охопило представників клієнтів, конкурентів і галузевих експертів, що дозволило комплексно оцінити сприйняття бренду, фактори вибору постачальників та причини відтоку клієнтів. У результаті дослідження встановлено, що основними викликами для YouGov Ukraine є низький рівень впізнаваності нового бренду, недостатня ефективність комунікації під час переходу від GfK, а також зниження довіри клієнтів, що спричинило відтік близько чверті клієнтської бази. Виявлено розрив між фактичним підвищенням якості послуг і їхнім сприйняттям ринком. Обґрунтовано доцільність стратегічного репозиціонування бренду. Розроблено комплекс рекомендацій, що включає вдосконалення комунікаційної стратегії, розвиток лідерства думки, впровадження модульних продуктових рішень для локального бізнесу та локалізацію цифрових платформ. Практична цінність дослідження полягає у формуванні прикладних рекомендацій щодо стабілізації бренду, відновлення довіри клієнтів і підвищення конкурентоспроможності компанії на ринку. Запропоновані підходи можуть бути використані не лише YouGov Ukraine, а й іншими компаніями сектору B2B-послуг, які функціонують в умовах постмерджерної трансформації та нестабільного ринкового середовища.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СУТНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

С. А. Пустовгар — 2026-06-30

У статті розглянуто трансформацію сутності маркетингової стратегії підприємства в умовах цифровізації економіки. Обґрунтовано, що динамічність ринку, посилення конкуренції та зміна поведінки споживачів зумовлюють перехід від традиційного довгострокового планування до гнучкої системи управління клієнтським досвідом. Узагальнено наукові підходи до розуміння маркетингової стратегії та визначено напрями її зміни під впливом цифрових технологій. Показано, що основними проявами трансформації є орієнтація на дані, персоналізація, омніканальність, автоматизація маркетингових процесів, використання CRM-систем, веб-аналітики, соціальних мереж і цифрової реклами. Встановлено, що цифровізація змінює не лише інструменти маркетингу, а й управлінську логіку формування стратегії, посилюючи її зв’язок з інноваційним розвитком підприємства.

РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ 4E У СУЧАСНОМУ МАРКЕТИНГУ: ВІД МОДЕЛІ ПРОСУВАННЯ ДО МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЦІННІСТЮ

Я. В. Сало — 2026-06-30

У статті розглянуто розвиток концепції 4E у сучасному маркетингу та обґрунтовано її трансформацію від моделі просування до моделі управління цінністю підприємства. Розкрито сутність основних елементів концепції 4E: Experience, Exchange, Everyplace та Evangelism, а також показано їх роль у формуванні комплексного клієнтського досвіду, довгострокових відносин зі споживачами та стійких конкурентних переваг підприємства. Особливу увагу приділено інтеграції концепції 4E у систему управління підприємством. Обґрунтовано, що її використання дозволяє розглядати маркетинг не лише як функцію просування, а як інструмент формування, підтримки та розвитку цінності. Проаналізовано роль цифрових технологій у реалізації елементів 4E. На прикладі міжнародних компаній показано практичні можливості застосування концепції 4E для формування клієнтського досвіду, персоналізованої цінності, доступності та залученості споживачів. Запропоновано напрями підвищення ефективності використання концепції 4E у діяльності підприємств.

ОЦІНЮВАННЯ ВИТРАТ НА ЗБЕРІГАННЯ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В КАНАЛІ РОЗПОДІЛУ

В. В. Стадніченко — 2026-06-30

Статтю присвячено дослідженню та вдосконаленню підходів до оцінювання витрат на зберігання товарних запасів торговельного підприємства в каналі розподілу з акцентом на визначення вартості замороженого капіталу. У роботі проаналізовано класичні та сучасні методики розрахунку витрат на утримання запасів, зокрема підходи, що базуються на середній вартості запасів, альтернативній вартості капіталу, кредитній ставці, тривалості зберігання та коефіцієнті оборотності запасів. Обґрунтовано обмеженість практичного застосування класичної моделі економічного розміру замовлення (EOQ) в умовах сучасного ринку, де суттєвий вплив мають обмеження постачальників, зокрема мінімальні партії замовлення (MOQ). Запропонований підхід дає можливість оцінювати ефективність управління запасами на рівні окремих SKU, виявляти позиції з надмірним навантаженням на обіговий капітал та оптимізувати використання фінансових ресурсів підприємства. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності логістичних і фінансових процесів торговельних підприємств.