Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ ЗВОРОТНОЇ ЛОГІСТИКИ В ІНДУСТРІЇ 5.0

М. Ю. Григорак — 2025-02-19

Статтю присвячено ремануфактурингу – процесу відновлення функціональності продукції, що відслужила свій термін, який вважається важливою ланкою в системах реверсивної логістики для відновлення цінності. За останні два десятиліття проектування мереж зворотної логістики стало широко досліджуваною сферою як для науковців, так і для промисловців-практиків. Мета цієї статті – довести, що зворотна логістика важлива для бізнесу, оскільки дозволяє ефективно управляти поверненням, мінімізувати втрати, зменшити відходи та підвищити рівень задоволеності клієнтів. Досліджено ринкову контрактну систему зворотної логістики для ремануфактуризації. Розроблено модель змішаного цілочисельного програмування для прийняття ключових тактичних рішень, а саме: налагодження ремануфактуризації системи, закупівлі та транспортування основних компонентів, а також завантаження та балансування лінії ремануфактуризації в межах горизонту планування .На прикладі реверсної логістичної мережі між пунктами збору старих холодильників, а саме: Київ, Дніпро, Черкаси, доведено прибутковість такого підприємства. Розраховано мінімальний та максимальний дохід цього підприємства. Оскільки дохід є багатокритеріальним показником, було проаналізовано декілька факторів, а саме: кількість холодильників, вартість ремонту та вартість транспортування. Маршрути були оптимізовані для зменшення транспортних витрат. В роботі розраховано викиди шкідливих речовин в процесі експлуатації автомобільного транспорту, який є потужним джерелом забруднення довкілля. Розглядаються вуглецеві витрати, які впливають на вуглецеві податки, що виникають в результаті експлуатації об'єкта та транспортної діяльності. Витрати на викиди вуглецю враховуються для вуглецевих податків, що виникають в результаті експлуатації об'єкта та транспортної діяльності. Майбутні дослідження повинні зосередитися на розробці нових моделей і методів для кращого врахування впровадження технологій у рішеннях щодо проектування та експлуатації систем, щоб сприяти плавному промисловому і соціальному переходу.

ПРОБЛЕМАТИКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ (AIOT)

С. В. Войтко — 2025-02-19

У статті розкрито економічні, енергетичні та екологічні аспекти інтеграції інтернету речей (IoT) та штучного інтелекту (ШІ) у технологію штучного інтелекту інтернету речей (AIoT). Науковою проблематикою визначено комерційну привабливість штучного інтелекту в інтернеті речей та енергозбереження. Основну увагу приділено дотриманню положень сталого розвитку, зокрема досягнення сьомої цілі «Доступна та чиста енергія» та проблемі екологічного сліду. Наголошено на те, що додаткові витрати на енергію та збільшення викидів вуглецю можуть стати значними із використанням складніших нейронних архітектур AIoT. Підкреслено доцільність використання метрики на основі вартості енергії протягом життєвого циклу AIoT (eCAL). Масштабування AIoT можливо при будівництві Smart City або подібних локально зосереджених структур. Акцент зроблено на розподілі умовно-постійних і умовно-змінних витрат для AIoT. Визначено, що інтеграція функціональності штучного інтелекту в інфраструктуру IoT надає можливість зберігати великі дані для обробки за допомогою елементів штучного інтелекту, здатних проводити прогнозний аналіз для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Енергоефективність AIoT може бути забезпечена на основі такого: вибір методів машинного навчання; вдосконалення апаратного забезпечення; оптимізація програмного забезпечення; мережеве планування; ефективне проектування моделі та тестування енергоспоживання з подальшими висновками для комплексного вдосконалення. Наукова новизна полягає в методичному підході до ґрунтовного дослідження процесів впровадження AIoT у технологічний розвиток на основі енергоефективності з урахуванням вартості енергії в життєвому циклі AIoT (eCAL) та екологічного сліду AIoT систем. Визначено напрям подальших наукових досліджень, який полягає в необхідності економіко-математичного аналізу виробничих систем, сформованих на основі штучного інтелекту інтернету речей.

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ ГАЛУЗІ

О. В. Амельницька — 2025-02-19

У статті розглянуто сучасні підходи до формування стратегії управління інноваційною діяльністю підприємств електротехнічної галузі, яка відіграє важливу роль у забезпеченні конкурентоспроможності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Електротехнічна промисловість є одним із ключових секторів економіки, що характеризується швидкими темпами технологічного розвитку, високою динамікою змін ринкового середовища та необхідністю постійного вдосконалення виробничих процесів. У зв’язку з цим, питання формування ефективної стратегії управління інноваційною діяльністю є надзвичайно актуальним. У роботі визначено основні аспекти обґрунтування стратегічного підходу до інноваційного розвитку малого підприємства, яке має обмежені ресурси, але значний потенціал для впровадження новацій. Зокрема, акцент зроблено на важливості інтеграції інновацій у бізнес-моделі підприємств, що дозволяє ефективно адаптуватися до швидких змін у технологіях і вимогах споживачів. Автори аналізують існуючі підходи до управління інноваціями, такі як адаптивний, випереджувальний, диференційований та інтегрований підходи, визначаючи їхні переваги та недоліки. У статті обґрунтовано, що вибір конкретної стратегії залежить від ринкових умов, технологічного рівня підприємства, його фінансових можливостей та інноваційного потенціалу. Запропоновано перелік можливих стратегій управління інноваційною діяльністю, зокрема: стратегія технологічного лідерства, стратегія адаптивного реагування, стратегія співпраці у сфері інновацій та стратегія поступового вдосконалення. Особливу увагу приділено практичним рекомендаціям щодо реалізації обраної стратегії, включаючи створення системи моніторингу інноваційної діяльності, управління ризиками та забезпечення ефективної комунікації між різними підрозділами підприємства. Результати дослідження спрямовані на розробку інструментів для оптимізації управління інноваційними процесами на підприємствах електротехнічної галузі, що сприятиме їхньому сталому розвитку та посиленню конкурентних позицій. Отримані висновки та рекомендації можуть бути використані як у практичній діяльності малих підприємств, так і в подальших наукових дослідженнях у цій сфері.

УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ РЕЗЕРВНОГО ЖИВЛЕННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ТОРГОВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

К. С. Нестерова — 2025-02-19

У роботі проаналізовані інноваційні технології резервного живлення, які сприяють підвищенню стійкості торгово-розважальних центрів (ТРЦ) до блекаутів. Метою дослідження є аналіз можливостей застосування сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та дизель-генераторів для забезпечення безперебійного енергопостачання. Методологія дослідження включала моделювання оптимальних рішень для розміщення сонячних панелей на дахах та парковках ТРЦ, а також оцінку технічних параметрів цих систем. Отримані результати довели, що розміщення сонячних панелей на дахах ТРЦ може забезпечити до 25% від їхнього енергоспоживання влітку та навесні навіть при встановленні станцій невеликої потужності до 2 МВт. Також виявлено, що комбінування сонячних електростанцій із дизель-генераторами може значно знизити навантаження на енергосистему країни та підвищити стійкість інфраструктури. Встановлено, що ефективний менеджмент ТРЦ в контексті планування та стратегічного розміщення таких систем дозволяє забезпечити надійне резервне живлення. Крім того, результати продемонстрували, що інтеграція відновлювальних джерел енергії з резервними системами здатна зменшити витрати на енергію в періоди пікового споживання та покращити екологічну ситуацію завдяки зниженню викидів CO2, а також підтвердили, що інтеграція відновлювальних джерел енергії та резервних джерел енергії є ефективним управлінським рішенням для забезпечення безперебійного енергопостачання ТРЦ. Такі системи підвищують енергетичну незалежність об'єктів, знижують їх залежність від зовнішніх енергетичних загроз та покращують стійкість до надзвичайних ситуацій. Розроблені управлінські стратегії можуть бути адаптовані для різних географічних і кліматичних умов, що сприяє поширенню таких рішень в інших країнах, які мають подібні виклики в енергетичній сфері.

ГЕЙМІФІКАЦІЯ В БІЗ НЕСІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

А. І. Омельченко — 2025-02-19

Гейміфікація в бізнесі є одним із сучасних інструментів, який дозволяє підвищити ефективність, залученість і мотивацію учасників бізнес-процесів. Метою дослідження є вивчення сучасних підходів до використання ігрових механізмів в різних аспектах бізнесу та визначення їхньої практичної цінності для підвищення продуктивності праці, конкурентоспроможності та лояльності споживачів. Актуальність теми обумовлена необхідністю пошуку інноваційних рішень для адаптації до динамічних змін у бізнес-середовищі та збільшення рівня залученості цільової аудиторії. Методика дослідження базується на застосуванні кількісних і якісних підходів, включаючи аналіз успішних кейсів, гейміфікованих бізнес-процесів та оцінювання їх ефективності. У роботі використано методи спостереження, узагальнення та аналізу підвищення обізнаності у впровадженні гейміфікаційних елементів у бізнес- процеси діяльності компаній. Це дозволило визначити ключові чинники успішності гейміфікації та виявити можливості її інтеграції в різні бізнес-моделі. За результатами дослідження було доведено, що гейміфікація сприяє підвищенню продуктивності працівників, їх мотивації та задоволеності роботою. Застосування ігрових механік у маркетингу дозволяє залучити нових клієнтів і збільшити рівень їх лояльності до бренду. У виробничих процесах гейміфікація покращує командну роботу та сприяє оптимізації виконання завдань. Одним із ключових результатів є формулювання рекомендацій щодо ефективного впровадження гейміфікації залежно від специфіки бізнесу, що включає вибір ігрових механік, адаптацію до корпоративної культури та оцінювання результатів впровадження. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для оптимізації бізнес-процесів, підвищення рівня залученості клієнтів та працівників, а також покращення конкурентоспроможності компаній. Рекомендації, запропоновані в роботі, можуть бути використані для розробки індивідуальних гейміфікованих стратегій, які враховують специфіку галузі та особливості цільової аудиторії. Це дозволяє бізнесу ефективно адаптуватися до сучасних викликів і забезпечити стійкий розвиток.

МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЦИФРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

О. І. Шулежко — 2025-02-19

Стаття присвячена дослідженню та всебічному аналізуванні теоретичних аспектів моделювання системи менеджменту в ресторанній сфері. Методика дослідження полягає в аналізуванні ключових підходів в наявних інформаційних ресурсах відносно наукових поглядів у даній та суміжних галузях, а також комплексному систематизуванні й порівнянні різних ключових складових проблематики у формуванні ефективності системи управління. У статті узагальнено основні та похідні функції трактування поняття менеджменту їхній вплив на соціум. Систематизовано HR-менеджмент, виробничий менеджмент та сервісний менеджмент, як ключові вектори ресторанного управління. Стверджено залежність цифрової компоненти та сфери гостинності через триєдину складову людини. Сформовано систему цифрового менеджменту на базі передових чинників формування ефективної діяльності через призму менеджерських задач. Результати дослідження полягають у визначенні п’яти структурних елементів становлення системи цифрового менеджменту та їх можливостей у загальній оптимізації господарської діяльності ресторанної галузі. Практична значущість полягає в обґрунтованому доведенні ефективності проведеного дослідження та подальшій йому можливості впроваджувати результати цього аналізу в певних аспектах своєї діяльності або в цілому у конкретних закладах, застосовуючи найбільш влучні та ефективні методи та інструменти цифрових рішень для максимізації конкурентної позиції підприємств та їх взаємозв’язку із зовнішнім світом та власних внутрішніми бізнес-процесами.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ 10 КРУПНІШИХ АВІАКОМПАНІЙ СВІТУ

О. В. Пугін — 2025-01-21

У статті представлено результати аналізу фінансових та операційних показників 10 провідних авіакомпаній світу за період 2019–2023 років. Основним інструментом оцінки використано гармонійний індекс, який враховує рентабельність, ліквідність, ефективність та вартість пасажиро-кілометра. Дослідження показало значну варіативність показників між авіакомпаніями та їхню адаптацію до глобальних викликів, зокрема пандемії COVID-19. Провідні компанії, такі як Delta Air Lines, United Airlines та Emirates, демонструють стабільно високі показники завдяки ефективному управлінню ресурсами та інноваційним стратегіям. Водночас деякі компанії, такі як China Southern Airlines, стикаються з труднощами через високі витрати та низьку операційну ефективність. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінити ефективність діяльності авіакомпаній і слугує основою для формування рекомендацій щодо підвищення їх конкурентоспроможності.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Б. В. Дергалюк — 2025-01-21

Відтворення економічного потенціалу вимагає постійного удосконалення організаційно-економічного забезпечення даного процесу, що, своєю чергою, підвищує рівень адаптивності підприємств, посилює їх можливості до розвитку. Основу такого забезпечення для підприємств як відкритих систем складає нормативно-правове забезпечення. У статті розглянуто питання щодо удосконалення правового забезпечення діяльності підприємств, що, з одного боку визначається необхідністю реагування на повномасштабне вторгнення, а з іншого, прагненням мінімізувати його негативні наслідки і закласти засади для поступового відновлення і подальшого розширеного відтворення економічного потенціалу як економіки в цілому, так і її господарюючих суб'єктів шляхом продовження євроінтеграційного процесу. Здійснено акцент на ключових аспектах гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС з позицій відтворення економічного потенціалу вітчизняних підприємств.. Визначено як можливості, які даний процес здатний вже зараз формувати для вітчизняних підприємств, так і ризики, що витікають за умов невідповідності їх діяльності вимогам правового поля ЄС як на етапі руху до членства в Спільноті, так і після завершення даного процесу. Проаналізовано нормативно-правові акти та інші компоненти правового забезпечення (стандартизація, сертифікація, ESG, комплексний підхід до підтримки та розвитку МСП, кліматичні вимоги та рух до зеленої економіки, зовнішня торгівля, вимоги до безпеки в харчовій промисловості та ін.), які мають враховуватись підприємствами для результативного використання зазначених переваг. Зроблено акцент на важливості з боку регуляторних інституцій реалізувати процес гармонізації системно та на основі індикативного стратегічного підходу. Обґрунтовано, що це дозволить підприємствам поступово удосконалювати організаційно-економічне забезпечення відтворення власного економічного потенціалу на засадах збалансованості, інклюзивності, логічності, доцільності та повноти охоплення відтворювального процесу.

ЦИФРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В. В. Дергачова — 2025-02-19

У статті виокремлено тенденції сучасного функціонування енергетичних підприємств в умовах цифрової трансформації. Метою дослідження є огляд сучасного стану цифровізації енергетичного бізнесу, виокремлення організаційно – управлінських та правових аспектів цифрової трансформації енергетичних підприємств. Цифровізація в енергетиці обумовила можливості для автоматизованого управління бізнес-процесами енергетичних підприємств (діджиталізації) та зміни бізнес-моделей діяльності підприємств (цифрової трансформації). Проаналізовано особливості використання технології блокчейн. Сформовані напрямки використання технології блокчейну, які можуть бути впроваджені в діяльності учасників енергосистеми України. Виокремлено можливості та переваги використання технологіях блокчейн енергетичними підприємствами. Здійснено огляд щодо використання енергетичними підприємствами дронів, розумних лічильників та елементів штучного інтелекту. Узагальнено елементи цифровізації, які забезпечують діяльність підприємств електроенергетики в умовах цифрової економіки та впливають на стан їх економічної безпеки дозволили сформувати систему пріоритетних підсистем цифрової трансформації. До таких підсистем віднесено: цифрову екосистему, цифрову культуру, цифрові компетенції персоналу, цифрову інфраструктуру, цифрову стратегію (як мету цифрової трансформації). Розглянуто цифрову інфраструктуру та цифрові компетенції персоналу як інструменти реалізації цифрової стратегії підприємства. Запропоновано визначення цифрової екосистеми підприємства як сукупності взаємопов'язаних цифрових технологій, обладнання, пристроїв, цифрової структури, персоналу, цифрових повноважень, системи взаємовідносин, яка спрямована на збір цифрових даних та на їх основі управління операціями, процесами підприємства з метою безпечного та ефективного функціонування в умовах наявності небезпек та ризиків для діяльності підприємства. Наголошено на значенні цифрових трансформацій у сфері енергетики, що змінили не лише бізнес-процеси учасників енергоринку, але вплинули й на організацію системи відносин між постачальниками та споживачами енергетичних послуг.

АНАЛІТИЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

В. Ю. Дудник — 2025-01-21

У сучасному динамічному бізнес-середовищі підприємства стикаються з численними викликами, які вимагають підвищення ефективності управління, раціонального використання ресурсів та адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища. Для забезпечення стабільного розвитку та збереження конкурентних позицій підприємствам необхідно впроваджувати сучасні підходи до управління, засновані на комплексному аналізі діяльності, обґрунтованому плануванні та прийнятті ефективних управлінських рішень. Ця стаття присвячена дослідженню ролі аналітичного забезпечення в управлінні підприємствами з акцентом на важливість його впровадження для підвищення ефективності стратегічного планування, моніторингу ключових показників ефективності (KPI) та реалізації заходів, спрямованих на оптимізацію ресурсів. У статті розглянуто підходи до інтеграції аналітичних інструментів у управлінські процеси для досягнення економії витрат, зростання продуктивності та швидкої адаптації до змін на ринку. Зокрема, аналізуються методи використання даних для прийняття обґрунтованих рішень, які дозволяють зменшити ризики та підвищити загальну ефективність управління. Особливу увагу приділено впливу аналітичних систем на якість управлінських рішень. Аналітичні інструменти сприяють більш точному прогнозуванню, виявленню проблемних зон та знаходженню резервів для їх усунення. Це дозволяє забезпечити підприємству стійкий розвиток, підвищити його конкурентоспроможність та посилити позиції на ринку. На основі аналізу сучасних підходів до управління ефективністю підприємств у статті наведено практичні рекомендації для інтеграції систем аналітичного забезпечення в управлінські процеси. Зокрема, розглядаються аспекти підвищення прозорості діяльності, вдосконалення оперативного управління та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності. Дослідження базується на теоретичному аналізі сучасних тенденцій в управлінні ефективністю підприємств та практичних прикладах, що демонструють результативність використання аналітичних систем у бізнес-середовищі. Використання аналітичного забезпечення розглядається як важливий інструмент для досягнення стратегічних цілей підприємства, забезпечення його гнучкості та стійкості в умовах постійних змін. Стаття може бути корисною для керівників, аналітиків та інших фахівців, зацікавлених у вдосконаленні управлінських процесів.

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОЗОРОСТІ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ: СТЕЙКХОЛДЕР-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

В. В. Нор — 2025-02-19

Мета дослідження: створення методичного інструментарію, спрямованого на покращення рівня інформаційної відкритості підприємства, що є важливим чинником зміцнення його економічної безпеки та налагодження продуктивних відносин зі зацікавленими сторонами. Методика дослідження полягає в аналізі впливу стейкхолдерів на економічну безпеку підприємств, структуруванні їхніх інтересів та запитів, створенні карти стейкхолдерів за рівнем впливу і частотою запитів. Для оцінювання економічної безпеки, як інструмент, запропоновано анкету-досьє. В результаті дослідження встановлено залежності між рівнем економічної безпеки та запитами стейкхолдерів, розроблено структуру анкети-досьє для зменшення інформаційної невизначеності. Визначено ключові етапи використання анкети для покращення взаємодії зі стейкхолдерами. Практична значущість отриманих результатів полягає в запропонованих інструментах, які дозволяють підвищити прозорість і якість управлінських рішень та сприяють формуванню довгострокових партнерств і конкурентних переваг.

ІНТЕГРОВАНЕ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Т. В. Обелець — 2025-02-19

У статті досліджуються аспекти процесу інтегрованого бізнес-планування, що надає можливість підприємствам поєднувати стратегічні довгострокові та оперативні короткострокові цілі. Визначено, що в умовах динамічних змін економічного середовища та глобальної невизначеності традиційні підходи до бізнес-планування вже не є достатньо гнучкими та досконалими. Проведено аналітичну оцінку низки проблем у процесах бізнес-планування, коли підприємства опиняються в пастці відставання, а проєктна діяльність відбувається у реактивному режимі, зорієнтованому на минулі події, а не в активному, спрямованому на перспективу. Означено чотири основних типи проблем бізнес-планування: жорстка орієнтація виключно на стратегічне управлінське планування або занадто лабільні управлінські рішення, що змінюються хаотично; формальність і нежиттєздатність бізнес-планів, відсутність логічної спадкоємності між циклами планування без урахуванням змін економічного середовища; припущення в процесі проєктної діяльності щодо досягнення певних фінансових цілей не завжди послідовні та реалістичні та не враховують наявних ресурсних спроможностей підприємства; відсутність необхідних інструментів мотивування колективу до ефективної роботи. На основі аналізу викликів та основних причин наявних проблем у процесі бізнес-планування окреслено необхідні фактори, які забезпечать більшу успішність проєктної діяльності на підприємстві у мінливих сучасних умовах. Серед них виокремлено наступні: орієнтованість на стратегічну мету підприємства та готовність до вдосконалення поточних ініціатив; спадкоємність успішності та інтеграція бізнес-планування з циклом управління; фокусування на чітких вимірюваних орієнтирах; наявність важелів впливу для формування необхідного психологічного клімату і мотивації діяльності працівників для досягнення стратегічних цілей підприємства.

СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

С. О. Тульчинська — 2025-02-19

У статті проведено дослідження актуальних аспектів стратегії економічного розвитку малих та середніх підприємств в сучасних умовах. Проаналізовано стан розвитку малого та середнього підприємництва Україні. Встановлено, що гнучкість та здатність швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища роблять малі та середні підприємства ключовими учасниками трансформаційних процесів у сучасній економіці, що характеризується високими ризиками та невизначеністю на фоні воєнних дій на території України. Обґрунтовано, що такі глобальні виклики як економічна нестабільність, пандемія COVID-19, геополітичні конфлікти та зростаюча конкуренція, а також воєнні дії на території України, створюють нові ризики та бар’єри для розвитку малого та середнього підприємництва, що обумовлює те, що обрані підприємствами стратегії економічного розвитку стають вирішальним чинником для забезпечення їхньої стійкості та конкурентоспроможності. Визначено, що для розробки стратегії економічного розвитку незалежно від ринку та країни підприємствам варто використовувати: PESTLE-аналіз, який допомагає оцінити політичні, економічні, соціальні, технологічні, правові та економічні фактори, які впливають на бізнес; SWOT-аналіз, адже він також визначає загрози і можливості як у зовнішньому так і у внутрішньому середовищі підприємств; «Porter's Five Forces», який дозволяє визначити рівень конкуренції в галузі, загрози з боку нових учасників ринку або замінників товарів, а також силу покупців та постачальників тощо. Серед фінансових інструментів, які допомагають визначити оптимальні джерела фінансування в рамках формування стратегії економічного розвитку, оцінити ефективність інвестицій і забезпечити контроль витрат дозволяє метод дисконтованого грошового потоку. Визначено, що серед державних інструментів підтримки, які можна включати в стратегію економічного розвитку, можна розглядати використання податкових пільг, субсидій, грантові програми тощо. Для стійкості малого та середнього підприємництва варто враховувати роботу в рамках кластерів та кооперації, що дозволяє знижувати витрати завдяки спільному використанню ресурсів і підвищувати конкурентоспроможність. Ефективна реалізація стратегій розвитку малого та середнього підприємництва сприятиме підвищенню стійкості економіки, її конкурентоспроможності та інтеграції в глобальні процеси.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ

О. Ю. Поліщук — 2025-01-21

У зв'язку із початком повномасштабної війни Росії проти України крім іншого виникли проблеми і у формуванні нових правил і підходів до регулювання системи оплати праці, а також утримання і збереження трудових відносин. Потрібно було забезпечити гарантію права на оплату праці, а також підтримати інтереси роботодавців, які і так опинилися у скрутних фінансових умовах і часто не можуть виконувати свої зобов'язання до кінця. Через ухвалені зміни, у період воєнного стану, серед роботодавців почала ширитись думка про те, що вони можуть і не виконувати свої зобов'язання, тому так важливо знати особливості формування оплати праці у період воєнного стану і як змінилися основні умови. Також зазначимо, що затяжна війна внесла зміни у функціонування економічної системи України і звичайно ж постраждав і ринок праці. Він функціонує в умовах і бойових дій, структурних і територіальних змін, демографічних втрат, окупації. Крім того значна частина населення стала економічно неактивною з різних причин: труднощі з пошуком роботи для внутрішньо переміщених особ, необхідність у догляді за іншими членами родини, браком навичок і тд. Тому так важливо проаналізувати і дослідити ситуацію що зараз є на ринку праці і це дасть можливість розробити нові підходи для покращення його функціонування і відновлення.

ДОВГОСТРОКОВИЙ ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ НА ГЛОБАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

Н. В. Юдіна — 2025-01-21

В умовах актуальності концепції Глобальних Цілей Сталого Розвитку пандемія коронавірусу (COVID-2019) перетворилась в один з п’яти головних впливових причин, які визначають положення стрілок на годиннику Судного Дня. У статті було показано, що пандемія коронавірусу (COVID-2019) досі залишається бути також одним з найбільш визначальних факторів, які можуть привести глобальну економіку до наступної кризи. Стаття проаналізувала і підсумувала цілісність того, як пандемія коронавірусу (COVID-2019) вплинула у динаміці на глобальну економіку у довгостроковій перспективі з різних точок зору. З одного боку, кількість щоденних нових випадків відносної частоти варіантів генома коронавірусу у залежності від конкретного регіону демонструє високу ймовірність початку нової пандемії. Було показано, що цей факт може спровокувати нову глобальну економічну кризу, яка розпочнеться синхронно у більшості країн світу, інтегрованих у світову глобальну економіку. Це також передбачає, що концепція світового економічного розвитку продовжуватиме змінювати свій акцент з напрямку глобалізації до концентрації у межах відокремлених національних економік. Нова пандемія вимагатиме від компаній необхідність нового впровадження свого практичного досвіду, акумульованого під час пандемії коронавірусу, у їх економічну активність в умовах нової кризи у наслідок пандемії. Зокрема це стосуватиметься необхідності диверсифікації товарної пропозиції заздалегідь до прогнозованого початку наступної пандемії, що дасть змогу випередити конкурентів. З іншого боку, у статті було висвітлено, що пандемія коронавірусу і всі майбутні пандемії перетворюються на каталізатор, який прискорює інтеграцію компаній в умови інформаційного суспільства, а також сприяє формуванню техногенного суспільства. У статті було досліджено можливість перетинів різних типів суспільств між собою, що передбачає і окреслює потенційні і перспективні зони прибутку для підприємств з метою диверсифікації їх економічної діяльності. Було підкреслено, що такі тенденції можуть формувати нову концепцію економічного розвитку глобального світу у майбутньому.

ПОРІВНЯННЯ МОДЕЛЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ УКРАЇНИ ТА ЄС: ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ

А. М. Ярмак — 2025-01-21

Предметом дослідження є виявлення ключових відмінностей між національними стандартами бухгалтерського обліку України та МСФЗ у країнах ЄС, а також визначення основних викликів гармонізації цих систем. Методика дослідження: застосовано методи порівняльного аналізу, системного підходу до оцінки нормативної бази та інструментів бухгалтерського обліку. Результати: виявлено головні відмінності у підходах до оцінки активів і зобов'язань, визнання доходів та витрат, а також структурі фінансової звітності. Виокремлено проблеми переходу до МСФЗ, такі як недостатній рівень кваліфікації бухгалтерів і відсутність підтримки малого та середнього бізнесу. Практична значущість: рекомендації спрямовані на вдосконалення законодавчої бази, автоматизацію облікових процесів та підвищення рівня кваліфікації фахівців.