Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ОЦІНКА СТАТИСТИЧНИХ ЙМОВІРНОСТЕЙ НАСТАННЯ НЕГАТИВНИХ КОМБІНАЦІЙ НЕБАЛАНСІВ У БАЛАНСУЮЧІЙ ГРУПІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ

Р. О. Марченко, Т. С. Герасімов, О. В. Цеслів — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу особливостей участі у балансуючих групах як механізму інноваційного підходу для зменшення витрат постачальників природного газу на комерційному балансуванні. Розглянуті усі можливі ситуації, що можуть виникнути у балансуючий групі, зроблена оцінка ймовірності настання кожної та проведена класифікація ситуації по внеску на економічний ефект: нейтральні, позитивні та негативні. Сформовано різні варіанти умов участі у балансуючій групі, кожний з яких може бути економічно вигідним для учасників в залежності від додаткових умов. Продемонстровано зменшення витрат постачальників природного газу на комерційному балансуванні, при різних умовах участі у балансуючій групі. Зазначено, що подальших досліджень потребують наступні аспекти: необхідність розробки критерія допуску нового учасника до балансуючої групи, дослідження додаткових факторів, таких як: повітряна тривога, відключення електроенергії на ймовірність настання позитивних та негативних ситуацій.

ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

А. С. Петренко, Л. П. Артеменко, Г. А. Мохонько — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Предметом даного дослідження є проблематика оцінювання та визначення рівня економічної стійкості промислових підприємств, зокрема металургійної галузі. Актуальність теми дослідження обґрунтовано необхідністю оцінки впливу повномасштабної війни на підприємства-виробників групи товарів, що протягом всього періоду незалежності України завжди була основою експорту разом з сільськогосподарською продукцією. Сьогодні ж, саме ці галузі чи не найбільше економічно втратили з початком великої війни. Для створення плану повоєнного відновлення важливим етапом є розуміння відправної точки – поточного стану рівня економічної стійкості підприємств. У статті використовуються загальнонаукові і специфічні методи дослідження, серед яких можна виокремити: критичний, системний і структурний аналіз і синтез, порівняння, історичний метод, системний підхід, дедукція, логічний і графічний методи. Авторами проаналізовано різні підходи до визначення сутності категорії, визначено їх переваги та недоліки. Наведено авторське трактування економічного поняття «економічна стійкість». Деталізовано складові елементи економічної стійкості промислового підприємства. Визначено основні етапи процесу управління економічною стійкістю промислового підприємства. Класифіковано існуючі підходи до оцінювання економічної стійкості підприємств. Представлена авторська методика оцінювання економічної стійкості вітчизняних металургійних підприємств, з урахуванням недоліків розглянутих підходів. Запропонований авторами підхід до визначення рівня економічної стійкості апробований на прикладі одного з найбільших українських металургійних підприємств. За результатами оцінювання рівня економічної стійкості запропоновано заходи щодо її підвищення. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що розроблена методика дозволяє визначити рівень економічної стійкості металургійних підприємств, а також виступає базою для адаптації при оцінці рівня економічної стійкості підприємств галузей національної економіки.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

А. Ю. Погребняк, М. О. Дергалюк, В. П. Сивашова — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються основні аспекти впливу фінансової кризи на національну економіку. Досліджено причини фінансової кризи, до яких варто віднесені: політичну нестабільність та військову агресію з боку росії, знецінення гривні та інфляція, зменшення інвестицій та відтік капіталу,падіння ВВП та зростання безробіття, зовнішній борг та дефіцит бюджету. Авторами ґрунтовно проаналізовані наслідки фінансової кризи в Україні, наведені статистичні дані основних макроекономічних показників, а саме: інфляція, номінальний ВВП України, державний борг, обсяг міжнародних резервів, заробітна плата, пенсії, бюджетний дефіцит, безробіття. Визначено, що нестабільна економічна ситуація та військові дії на території країни негативно впливають на бізнес-клімат, спостерігається деградація інфраструктури. Запропоновано напрямки щодо ліквідації наслідків кризових явищ. Доведено, що найважливішим та найголовнішим кроком до стабілізації політичної та економічної ситуації в Україні є припинення військових дій на не території нашої країни. Це допоможе відновити мирне життя, розпочати відбудову зруйнованих територій та стимулювати економічне зростання. Боротьба з корупцією, захист прав власності та забезпечення неупередженої судової системи можуть підвищити довіру до уряду та сприяти залученню інвестицій. Відновлення економічного зростання шляхом стимулювання інвестицій, підтримки малих і середніх підприємств та розвитку експорту; надання податкових пільг інвесторам, малому та середньому бізнесу, а також експорто-орієнтованим підприємствам; посилення контролю за дотриманням податкового законодавства та впровадження жорсткіших санкцій за ухилення від сплати податків може збільшити надходження до бюджету. Соціальна підтримка населення через збільшення соціальних виплат, створення робочих місць і поліпшення доступу до освіти та охорони здоров'я. Залучення підтримки з боку міжнародної спільноти у формі фінансової допомоги, інвестицій, технічної допомоги та експертних консультацій. Україна має потенціал для подолання кризи та побудови процвітаючої економіки.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВЧОГО ВИБОРУ В КОНТЕКСТІ МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Г. П. Жалдак, А. Р. Дунська, С. С. Ринденко — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Метою дослідження даної статті є розгляд особливостей споживчого вибору крізь призму мікроекономічної науки, а також з урахуванням викликів сьогодення. Розглянуто перші прояви теорій корисності та споживчого вибору у представників австрійської школи та їх подальшу еволюцію. Значну увагу приділено розгляду різноманітних парадоксів, які мали місце в процесі економічних криз і пов’язані здебільшого з проявами нераціональної поведінки споживачів. Зокрема, розглянуто: парадокс Абіліна (Абілінські граблі), парадоксу жадібності та самоконтролю, парадокс вибору, сформульований в теорії «вибір в умовах конфлікту», парадокс ментального обліку. Визначено, що найбільш ірраціональними та неоптимальними дії людей стають в період кризи – своєрідного аномального випадку, що за останній час гостро проявився спочатку під час пандемії, а згодом економічного спаду, викликаного війною, яку розв'язала росія проти України. Ураховуючи це, було проведено опитування студентів, на основі якого сформовано їх споживчий кошик. проведено порівняння їх вибору з вибором людей старшої вікової категорії. У процесі написання статті використовувалися загальнонаукові методи наукового пізнання, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та систематизації; а також методи спостереження та анкетування; графічний метод – для представлення результатів дослідження. Анкетування проводилось з використанням гугл-форми, до опитування було залучено 61 респондент, значну частку (49%) становили студенти. Опрацювавши результати анкетування ми змогли сформувати орієнтовний споживчий кошик студентів та визначити особливості його формування в умовах воєнного стану та сучасних економічних викликів та загроз. Дослідження показують, що споживачі мають різний ступінь готовності відмовлятися від деяких продуктів на користь інших товарів або послуг. Відомо, що у випадку обмеженого бюджету, люди віддають перевагу продуктам харчування та важливим послугам, таким як громадський транспорт та оплата мобільного оператора. Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати опитування певною мірою можуть бути використані підприємствами при формуванні своєї цінової та маркетингової стратегії.

РИНОК ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК В УКРАЇНІ: ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Л. М. Шульгіна, О. О. Гольдич — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій розвитку ринку дієтичних добавок в Україні та світі, а також оцінці впливу законодавчих змін і технологічних інновацій на його функціонування. Актуальність теми обумовлена зростанням попиту на дієтичні добавки, що відіграють ключову роль у профілактиці захворювань і зміцненні здоров'я населення. Важливими також є зміни у законодавстві та впровадження технологій, що впливають на формування нових підходів до виробництва та розповсюдження продукції. Методика дослідження включає аналіз наукових джерел, нормативно-правових актів та статистичних даних. Структуризація та систематизація отриманої інформації дозволили виокремити ключові етапи розвитку ринку дієтичних добавок, а також визначити основні чинники, що впливають на динаміку його зростання. Використано методи контент-аналізу, що дало змогу виявити актуальні тенденції та оцінити їхній вплив на загальний розвиток ринку. Результати дослідження продемонстрували, що ринок дієтичних добавок в Україні проходив через кілька ключових етапів розвитку, таких як формування ринку, регуляція, глобалізація, цифровізація та впровадження інновацій. Було встановлено, що технологічні інновації, включаючи цифрові рішення та персоналізацію, суттєво змінюють структуру ринку та характер споживання продукції. Окрім цього, досліджено взаємозв'язок між законодавчими змінами та впровадженням сучасних технологій з ціллю підвищення якості та безпеки продукції. Практична значущість полягає в розробці рекомендацій щодо подальшого розвитку ринку дієтичних добавок. Особлива увага приділена оптимізації нормативно-правової бази, що сприятиме підвищенню рівня довіри споживачів, а також активному впровадженню інноваційних технологій для покращення якості продукції та забезпечення стійкого зростання ринку. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегії розвитку ринку дієтичних добавок, що дозволить ефективніше реагувати на виклики сучасності та забезпечувати високі стандарти продукції.

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ

М. О. Кравченко, Т. В. Камінська — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується сутність економічної категорії організаційно-економічного механізму в контексті теорії проектування економічних механізмів, розробленої лауреатом Нобелівської премії Л. Гурвічем та згодом доповненої Е. Маскіним і Р. Мейерсоном. Проведено порівняльний аналіз категорій господарського механізму, організаційного механізму та організаційно-економічного механізму. Розглянуто сутність останнього механізму з точки зору різних методологічних підходів, зокрема системного, процесного та результатного. Надано авторське визначення поняття організаційно-економічного механізму. Механізм визначаються як формалізована система взаємопов’язаних економічних інструментів, процесів, правил та структур, які забезпечують організацію та координацію економічної діяльності для досягнення поставлених цілей з урахуванням інтересів учасників середовища, в якому цей механізм застосовується. Представлено математичну модель, що описує оптимальний організаційно-економічний механізм взаємодії економічних суб'єктів в контексті теорії конструювання механізмів. Згідно цієї теорії, розробка оптимальних механізмів ґрунтується на теорії ігор. Механізм визначається як взаємодія економічних агентів, форма стратегічної гри. Економічним механізмом Л. Гурвіч називає систему, у якій учасники обмінюються повідомленнями, що визначають результат їх взаємодії. Найменш ефективними є проекти з високою чисельністю учасників і слабким обміном інформацією. Важливою складовою теорії є пояснення того, які інституції чи механізми розподілу ресурсів найкраще мінімізують економічні втрати, пов'язані з приватністю інформації та схильністю людей до обману. Також теорія надає необхідний аналітичний інструментарій для вирішення цих проблем. В роботі визначено перспективи використання запропонованого Л. Гурвічем підходу до дослідження організаційно-економічного механізму взаємодії підприємств та установ сфери охорони здоров’я м. Києва.

НАУКОВІ КОНЦЕПТИ У ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА»

О. М. Вовк , Л. В. Попова — ср, 30 жов 2024 00:00:00 +0200

Предметом даного дослідження є цифрова економіка: теорії та підходи до визначення поняття. Цифрова економіка є важливою складовою розвитку національної економіки, що має вплив на трансформацію всіх сфер діяльності, зміна яких відбувається під впливом цифрових технологій. Застосування цифрової економіки в більшості країн сьогодні стало одним з пріоритетів економічного розвитку. Метою дослідження є розкриття дефініції поняття «цифрова економіка». Актуальність процесів трансформації національної економіки під впливом цифрових технологій на сучасному етапі розвитку економіки, важливість чіткого розуміння поняття «цифрова економіка» зумовили мету та предмет дослідження. Дослідження базується на загальнонауковій методології, яка передбачає системний підхід до вирішення проблем. Основою є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених з цифрової економіки. Досліджено значний спектр наукових концептів та підходів до дефініції поняття «цифрова економіка», які мають місце у законодавчих документах, наукових дослідженнях та практичній діяльності. Проведено термінологічний аналіз поняття та приділено увагу основним практичним аспектам, що описують дане явище. Вибудована логічна схема взаємодії та взаємопроникнення процесів, що виникають при створенні цифрової економіки, яка дозволила сформувати авторське бачення сутності дефініції для його подальшого використання у науці та практичній діяльності. Також досліджено основні елементи пов’язані з концептуалізацією даного поняття, аспекти цифрової економіки, що відрізняють її від звичайної економіки, акцентовано увагу на перевагах цифрової економіки. Узагальнення та систематизація накопиченого світового досвіду та вітчизняної практики реалізації цифрової економіки, розвиток теоретичних основ та понятійно-категоріального апарату, зокрема в уточненні низки дефініцій є важливим в економічній науці. Сьогодні цифрова економіка набула особливо прискореного розвитку після глобальної пандемії, орієнтована на зростаючу активність, що використовує високі інформаційні технології в усіх секторах ринку, є новим типом економічних відносин.

ФОРМУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ

Н. В. Андрушкевич, С. В. Фімяр, В. О. Блакита — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У ході вивчення даної теми були відзначені основні моменти, завдяки яким формування інвестиційного портфеля є висхідним трендом на ринку інвестування. Також було проаналізовано два основних підходи стосовно диверсифікації портфелів та виділено основні етапи формування інвестиційного портфеля. Формування інвестиційного портфеля та управління ним як одне з основних завдань інвестування є актуальною проблемою для інвесторів. При формуванні інвестиційного портфеля основною метою є отримання оптимального результату в рамках реалізації розробленої інвестиційної політики за рахунок вибору найбільш надійних і прибуткових вкладень. У статті розглянуто класифікацію та ключові концепції управління інвестиційним портфелем. Було зроблено висновок, що формування та управління інвестиційним портфелем, що базується на толерантності до ризику, диверсифікації та розподілу активів, допомагає досягти необхідного зростання у бажані терміни, знизити ризики.

ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Н. М. Польова, Ю. В. Молчанов, Б. А. Гнатик — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються основні етапи та фактори, що впливають на формування інвестиційної та інноваційної діяльності організації. Показано, що проблема дуже актуальна і є основою зростання конкурентоспроможності будь-якої організації. Описані деякі види інвестицій, їхня відмінність між собою та вплив на діяльність організації та отримання прибутку. У статті розповідається про те, що будь-яка діяльність організації залежить від чітко сформованих стратегій та цілей розвитку даних сфер. Визначаються фактори, умови, етапи, способи, інструментарій та методи наукового дослідження інноваційних та інвестиційних шляхів розвитку організації. Градація наукових досліджень в інноваційній діяльності на фундаментальні та прикладні. Цілі, види робіт, факторів націлених на виявлення значних закономірностей у процесі еволюції природи та суспільства. Виявлено основні ризики цих видів діяльності. Зроблено акцент на тому, що організація раціонально повинна використовувати отримані від інвестування та інновацій кошти з метою зниження ризиків банкрутства та збільшення продажів і прибутку, що може досягатись шляхом диверсифікації діяльності організації, освоєнням нових ніш.

ЦИФРОВА ТРАНФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Л. І. Райчева, В. О. Горбаньова — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується вплив інформаційних та цифрових технологій на розвиток бізнес-процесів підприємств в умовах переходу до цифрової економіки. Автори аналізують теоретичні та методологічні підходи до формування стратегій діяльності підприємств, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності, ефективності та інноваційного потенціалу. Розглянуто особливості впровадження інформаційних технологій, які сприяють оптимізації управлінських процесів і поширенню прогресивного управлінського досвіду. Особлива увага приділяється ролі державних органів у підтримці цифровізації, що виявляється у впровадженні національних стратегій цифрової трансформації. Окреслено ключові напрямки автоматизації та технічного переоснащення підприємств, які необхідні для їх стійкого розвитку в сучасних умовах. Стаття також підкреслює важливість інвестицій у науково-дослідницькі проекти, розвиток інноваційних рішень та участь у цифрових екосистемах для забезпечення стійкого розвитку підприємств.

НОВІ ВИКЛИКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

С. М. Кваша, О. М. Павленко, В. Л. Вакуленко — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Співпраця України та ЄС еволюціонує протягом останніх років, адже Україна робить активні кроки для того, аби отримати статус повноправного члена Європейського Союзу. Для цього державі необхідно здійснити чимало змін та створити усі умови для найшвидшого вступу до Європейського Союзу. Тому важливу роль у даному питанні відіграє створення належного нормативно-правового забезпечення вступу України до Європейського Союзу. Стаття присвячена аналізу сучасного стану та нових викликів нормативно-правового забезпечення вступу України до ЄС, що на сьогодні є актуальним питанням у наукових колах. Стаття заснована на проведенні аналізу актуальних досліджень, присвячених даному питанню, а також положень окремих нормативно-правових актів, які стосуються європейської інтеграції України. Спершу проведено аналіз нормативно-правових актів, які можна вважати елементом нормативно-правового забезпечення і які регулюють вступ України до Європейського Союзу та загалом співпрацю України та ЄС. Приділено окрему увагу деяким нормативно-правовим актам, які відіграють основну роль у забезпеченні вступу України до ЄС. Проаналізовано положення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої. Зазначено, що на сьогодні відсутня стратегія, яка б визначала основні дії України для вступу до ЄС, що стає загрозою для його належного нормативно-правового забезпечення. Наведено основні виклики нормативно-правового забезпечення вступу України до ЄС. Особливу роль у контексті сучасних викликів відіграє необхідність остаточної адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та норм європейського права. Отримані результати засвідчують необхідність вдосконалення нормативно-правового забезпечення вступу України до ЄС.

МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНУ СИСТЕМУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

В. В. Волкова, О. І. Труш — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Метою даного дослідження є визначення механізмів ефективної інтеграції фінансового потенціалу територіальних громад у загальнонаціональну економічну систему. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, порівняння, економіко-статистичний аналіз та синтез. Результати дослідження дозволяють визначити основні етапи, інструменти та стратегії інтеграції фінансових ресурсів громад до загальнонаціонального економічного контексту, а також ідентифікувати ключові перешкоди на цьому шляху. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених механізмів для формування дієвої державної політики фінансової підтримки громад, що сприятиме зміцненню їх фінансової стійкості та збалансованому економічному розвитку на місцевому і загальнонаціональному рівнях.

ОБЛІК ВИТРАТ НА ФІНАНСУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ВІЙНИ

Н. Є. Скоробогатова, К. В. Петренко, Т. В. Іванова — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано статистичні дані щодо обсягу бюджетних видатків на фінансування соціально-економічного розвитку громад в Україні. На основі аналізу статистичних даних за останні одинадцять років визначено основні тенденції. Економіка нашої країни мала значну соціальну спрямованість: соціальні видатки у 2010 році становили майже 30% від загальних видатків бюджету. Основними складовими соціальних видатків є такі елементи: соціальний захист пенсіонерів, охорона здоров'я, соціальний захист військовослужбовців та інші. Війна призводить до зниження ділової активності, що зменшує податкові надходження до бюджету. Втрата робочих місць та зниження доходів також призводять до скорочення податкових надходжень як одного з основних джерел доходів бюджету. Руйнування підприємств та інших суб'єктів господарювання, а також житлових будинків зменшує можливість генерувати доходи для державного та місцевих бюджетів. Це значні втрати видатків на фінансування соціальних та інших потреб місцевих бюджетів. Зазначені фактори зумовлюють зростаючу потребу у пошуку додаткових джерел фінансування та прозорого механізму їх обліку та аудиту. Військові дії вимагають оперативного впровадження нових технологій для безперебійного управління та обліку видатків. Водночас, активна співпраця з державними, міжнародними та місцевими організаціями сприятиме ефективному управлінню фінансами та підвищенню стійкості громад у складних умовах. Відповідно, це вимагає вдосконалення механізму обліку витрат на фінансування територіальних громад. Зокрема, автори пропонують такі заходи: впровадження сучасних облікових ІТ-рішень, підвищення рівня прозорості та звітності про фактично витрачені кошти, підвищення кваліфікації облікового персоналу, вдосконалення нормативно-правової бази шляхом оновлення нормативно-правових актів відповідно до міжнародних стандартів та міжнародного досвіду, посилення ролі внутрішнього та зовнішнього аудиту видатків, залучення громадян до процесу управління фінансами шляхом проведення відкритих бюджетних обговорень з громадами.

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ КІБЕРБЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ ТА РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОТИСТОЯННІ ЗАГРОЗАМ

К. Ю. Завражний, А. К. Кулик — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

Кібербезпека бізнесу передбачає захист його важливих інтересів при використанні кіберпростору, а також своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізацію реальних і потенційних загроз. Цифрова трансформація призвела до збільшення кількості кібератак на підприємства з безпрецедентною кількістю маршрутів атак. Відсутність масштабованості, повільний час реагування, нездатність виявляти сучасні та інсайдерські загрози - це деякі з проблем традиційних підходів до мережевої безпеки. Ці недоліки підкреслюють необхідність проведення досліджень для створення більш ефективних методів захисту та розробки рекомендацій щодо покращення кібергігієни серед співробітників. Штучний інтелект є однією з найкращих технологій для виявлення та запобігання неочікуваних ризиків, які можуть охопити бізнес. Це дослідження надає детальну інформацію про впровадження систем захисту від кіберзагроз, які допоможуть компаніям мінімізувати ризики кібератак, крадіжок персональних даних та інших видів онлайн-шахрайства. Результати дослідження показують, що штучний інтелект здатний не тільки автоматично виявляти аномалії в поведінці користувачів і систем, але й забезпечувати своєчасну реакцію на загрози. Вчасно виявляючи та усуваючи прогалини в безпеці, підприємства зможуть підвищити кіберстійкість своїх автоматизованих систем.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ

Н. А. Шевчук, А. Й. Клещов, С. О. Тульчинська — ср, 09 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується проблема диджиталізації та розробки концепції ІТ-інструменту, спрямованого на реєстрацію, моніторинг та можливості надання звітності індустріальними парками. ІТ-інструмент має на меті спростити реєстрацію, моніторинг та верифікацію Індустріальних парків (ІП) в Україні. Діджиталізація буде сприяти швидкому аналізу технічної та економічної діяльності індустріальних парків. Було запропоновано спрощений процес реєстрації ІП та надання їм доступу до державних послуг. Методика дослідження полягає в розробці проведення безперервного моніторингу діяльності та результатів роботи ІП. Діджиталізація процесів знижуючє ризик помилок та значно підвищує продуктивність. Результатом дослідження є оптимальний розподіл ресурсів та прийняття обґрунтованих рішеннь на основі аналізу даних. Цифрові канали звʼязку забезпечать швидке реагування на запити та вирішення проблем. Забезпечення гнучкість та адаптивність, дозволить ІП швидко реагувати на зміни ринку та галузеві тенденції. Збір та аналіз великих обсягів даних допоможуть отримувати цінні інсайти, які будуть сприяти прийняттю обґрунтованих рішень. Запропонований ІТ-інструмент збільшити захищеність бізнесу забезпечуюючи захист даних від кібератак. Цифровізація зменшує використання паперу та інших фізичних ресурсів, підтримуючи екологічність та соціальну відповідальність ІП. Практична значущість результатів досліджень полягає в створенні сприятливих умов по приєднанню до Індустріальних парків малих та середніх підприємств, прозорому пошуку партнерів або місць з облаштованою інфраструктурою, де можна розмістити свої виробничі потужності, з можливістю залучення міжнародних та внутрішніх інвесторів, отриманні пільг за місцевими податками, компенсації відсоткових ставок за кредитами, отриманні коштів на облаштування парку (дороги, комунікаційні лінії, системи енергопостачання), отриманні пільгових ставок податків на землю та нерухомість та інші стимули. Також, це сприяння дотриманню національних норм і стандартів щодо забезпечення діяльності ІП в межах правового поля. Сприяння сталому розвитку, щодо заохочення переходу Індустріальних парків до Еко-індустріальних парків з метою відповідності глобальним цілям сталого розвитку та підвищенням екологічної репутації України.