ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИНАМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ БІЗНЕС- ЛІДЕРСТВА

Анотація

В межах статті проведено аналіз основних принципів забезпечення стійких
конкурентних переваг, що дозволило виявити семантичні закономірності розвитку
вітчизняних підприємства в сучасних умовах господарювання.
З метою обґрунтування принципів, що визначають можливість отримання
підприємством високих позицій на ринку, визначено основні переваги становлення бізнес-
лідерства, серед яких основними виступають: 1) влада, що ґрунтується на здатності
товаровиробника здійснювати вплив на ринкову кон’юнктуру задля власних економічних
інтересів; 2) імідж, що свідчить про ступінь довіри до підприємства з боку ділових
партнері і споживачів продукції; 3) прибуток, що характеризує сукупний результат
виробничо-комерційної діяльності підприємства. На основі аналізу означених чинників,
визначено, що бізнес-лідерство це елемент ринкового механізму, який може змінювати
свою природу в умовах трансформації конкурентоспроможності інноваційної продукції
та забезпечується людським капіталом підприємства за рахунок підвищення якості
управління.
Автором обґрунтовано, що необхідною умовою досягнення цільової функції має
бути дотримання комплексу певних принципів розвитку. Автором доведено, що в основі
таких принципів лежить ланцюг створення цінності (value chain), що пов’язує систему
управління зі стратегією розвитку. До складу таких принципів, автор відносить
загальнонаукові принципи діалектики (детермінізму, об’єктивності, причинності,
послідовності та раціональності); системні принципи (ціле встановлення, розвитку,
ієрархічності, множинності, інерційності, зворотного зв’язку, моніторингу та
моделювання); специфічні – гомеостазу, пріоритету та відповідності, превентивності,
методологічного колективізму та функціоналізму, організаційної архітектоніки,
інклюзивності, мотивації та соціальної відповідальності.
Автором доведено, що застосування означених принципів на підприємстві сприяє
підвищенню ефективності діяльності за рахунок узгодженості цілей суб’єкту та
об’єкту управління.