Видавнича етика

Видавець відповідає за свої наукові видання як за надійне джерело якісної наукової інформації з визначеної проблематики та у своїй видавничій діяльності дотримується рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій (Committee of Publication Ethics) (далі – СОРЕ), прозорих принципів та успішних практик наукового видавництва Асоціації видавців наукових журналів відкритого доступу (Open Access Scholarly Publishers Association), а також керується Кодексом честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Положенням про систему запобігання академічному плагіату в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Політикою відкритої науки в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Політикою використання штучного інтелекту для академічної діяльності в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Видавець закликає редакторів, авторів і рецензентів уникати конфліктів інтересів, діяти неупереджено, об’єктивно та дотримуватися високих етичних стандартів, згідно з рекомендованих COPE практик (https://publicationethics.org/core-practices), що стосуються всіх учасників процесу видання наукових видань.

Видавнича етика також регулює політику щодо відкритого обговорення проблемних випадків, які виникають під час видавничого процесу, із залученням юридичних консультацій, за потреби. Видавнича етика Видавця складається з етичних зобов’язань Видавця, етичних зобов’язань авторів, етичних зобов’язань редакторів та етичних зобов’язань рецензентів.

1. Етичні зобов’язання Видавця
1.1. Видавець дотримується принципу співпраці з редакціями наукових видань на основі чіткого розуміння їхньої ролі та обов’язків і підтримує прозоре та самостійне ухвалення редакційних рішень.
1.2. Видавець заохочує співпрацю між редакціями наукових видань і авторами, що ґрунтується на принципі редакційної незалежності, та прагне запобігти порушенню цього принципу внаслідок конфлікту інтересів, страху чи будь-якого іншого ділового, фінансового або політичного впливу.
1.3. Видавець зобов’язує редакції наукових видань забезпечувати справедливе, неупереджене та своєчасне рецензування всіх рукописів оригінальних статей та статей оглядового характеру кваліфікованими експертами. Нерецензовані матеріали, що друкуються у науковому виданні, мають позначатися у відповідний спосіб, зокрема варто вказувати тип таких матеріалів: редакторський матеріал, лист, рекламне повідомлення тощо.
1.4. Видавець залишає за собою право моніторингу якості матеріалів, що публікуються, з урахуванням того, що різні наукові видання мають різні цілі (напрями); а також право моніторингу дотримання вимог щодо прозорості та доброчесності на всіх етапах видавничого процесу.
1.5. Видавець заохочує редакції наукових видань надавати авторам конкретні настанови та політику щодо наукової етики та академічної доброчесності в межах їхньої предметної галузі.
1.6. Видавець сприяє тому, щоб комерційні міркування не впливали на редакційні рішення.
1.7. Видавець готовий за потреби публікувати виправлення, роз’яснення, вибачення або ж знімати з публікації опубліковані матеріали, за обґрунтованими зверненнями.
1.8. Видавець дотримується принципів конфіденційності і нерозголошення персональних даних у межах своїх повноважень і захищає конфіденційність інформації, що отримана під час досліджень або професійної взаємодії.
1.9. Видавець зобов’язується вживати заходів у випадку підозри щодо неправомірних дій з боку будь-кого з учасників редакційно-видавничого процесу або у випадку отримання заяви про порушення. Це зобов’язання поширюється як на опубліковані, так і на неопубліковані матеріали. Видавець докладає всіх зусиль для забезпечення належної перевірки можливих порушень.
1.10. Видавець пропонує редакціям наукових видань проводити обговорення проблем, що виникають, вживати відповідні заходи, а також звертатися за юридичною консультацією у разі потреби, зокрема, у випадках потенційного наклепу, порушення договірних відносин, конфіденційності або авторських прав.
1.11. Видавець рекомендує редакціям наукових видань мати визначену процедуру роботи з рукописами авторів, які є їхніми працівниками або членами їхніх редакційних колегій, для забезпечення неупередженого розгляду.

2. Етичні зобов’язання авторів
2.1. Автори мають дотримуватися високих стандартів наукової та видавничої етики, підтримувати належну комунікацію з редактором(-ами), співавтором(-ами) задля уникнення непорозумінь і запобігати проявам недоброчесності. Автори повинні утримуватися від будь-яких маніпулювань результатами досліджень, що може дискредитувати видання, підірвати довіру до авторитету автора або наукової діяльності загалом. Авторам рекомендується використовувати уніфіковані ідентифікатори автора ORCID та афіліації ROR, що забезпечує унікальність та ідентифікацію їхніх наукових досягнень у базах даних і репозиторіях.
2.2. Видавець вважає неприйнятними:
2.2.а. плагіат та самоплагіат. Усі цитати та бібліографічні посилання мають бути правдивими та оформленими відповідно до чинних стандартів / стилів і вимог наукової етики. Автори повинні мати дозвіл від власника авторських прав (у письмовій або іншій належній формі) на відтворення графічного матеріалу та таблиць, за винятком випадків, що передбачають їх вільне використання на умовах відповідних ліцензій (наприклад, Creative Commons). Автори повинні гарантувати, що їхні роботи оригінальні й належать їм, що не укладена жодна інша угода на публікацію роботи чи її частини. Рукопис не повинен знаходитися на розгляді в іншій редакції. Автори мають розуміти, що публікація тих самих наукових результатів, їх аналізу та застосування (або їх частин) іншою мовою є самоплагіатом. Для уникнення самоплагіату автори повинні утримуватися від повторного використання своїх попередніх текстів, графіків чи даних без належного цитування або інформування редакції, навіть якщо це стосується власних попередніх робіт;
2.2.b. фальсифікацію, фабрикацію даних. Автори задля доведення висновків дослідження не повинні вдаватися до жодної фабрикації даних чи маніпуляцій із ними (включно із зображеннями). Фабрикація, фальсифікація або вибіркове подання даних із метою введення в оману наукової спільноти неетичне, як і неправомірне запозичення даних чи результатів дослідження. Для використання у своїх рукописах наборів даних, що отримані іншими особами, автори мають попередньо отримати дозвіл на їхнє використання, за винятком випадків, що передбачають вільне використання даних на умовах відповідних ліцензій (наприклад, Creative Commons);
2.2.c. привласнення чужої роботи. Усі співавтори рукопису мають бути включені до авторського колективу. Окрім відповідальності за власні частини рукопису, кожен співавтор повинен ідентифікувати конкретний внесок кожного з членів авторського колективу, відповідно до CRediT author statement.
2.3. Автори повинні надавати інформацію про джерела фінансування публікації та можливі конфлікти інтересів (фінансові чи нефінансові).
2.4. Автори повинні інформувати про будь-який конфлікт інтересів (професійний, договірний чи особистий), що може вплинути на результати або інтерпретацію їхніх досліджень, зокрема особисті чи професійні зв’язки, а також інші потенційні конфлікти, що можуть вплинути на об’єктивність їхніх висновків.
2.5. Автори у випадку виявлення суттєвих помилок у своїй роботі мають якомога швидше повідомити про це відповідального редактора наукового видання для того, щоб внести виправлення, зняти статтю з друку, опублікувати спростування чи повідомлення про друкарську помилку.
2.6. Видавець рекомендує авторам надавати доступ до основних даних дослідження (за можливості), розміщуючи їх у відкритих репозиторіях або додаючи посилання на такі репозиторії у публікації. Це сприятиме прозорості та можливості повторного використання даних.

3. Етичні зобов’язання редакторів
3.1. Редактори наукових видань мають неупереджено та об’єктивно оцінювати рукописи, зважаючи виключно на їхню наукову цінність, незалежно від комерційних або особистих інтересів. Під час відбору рукописів не має бути дискримінації автора(-ів) за ознаками раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, суспільного або іншого статусу. У випадку наявності конфлікту інтересів (наприклад, особисті чи професійні відносини з автором), редактор має передати оцінювання рукопису іншому члену редакційної колегії, щоб забезпечити об’єктивність і неупередженість під час розгляду.
3.2. Рукописи, автор(-и) чи співавтор(-и) яких афілійовані з країнами агресорами або публічно висловлюють / публікують підтримку збройної агресії проти України, не мають прийматися до розгляду.
3.3. Редактори наукових видань і члени редакційних колегій мають забезпечувати конфіденційність щодо всіх отриманих матеріалів та їхнього змісту, допоки вони не будуть схвалені до публікації. Редактори не повинні нікому, крім авторів і рецензентів, надавати інформацію щодо рукописів, зокрема про те, чи були вони отримані та на якому етапі розгляду перебувають, про зміст, статус у процесі рецензування, відгуки рецензентів і про остаточне рішення редакції щодо рукописів. Окрім того, жоден із членів редакційної колегії не може використовувати відомості з неопублікованих рукописів, за винятком отримання на це письмової згоди авторів. Працівники редакції не повинні використовувати інформацію, отриману при роботі з рукописами, в особистих цілях.
3.4. Редактори відповідають за об’єктивність процесу рецензування і зобов’язані забезпечувати прозорий розгляд усіх рукописів, включно з інформуванням авторів про етапи процесу рецензування та повідомленням про причини відхилення рукопису.
3.5. Видавець застерігає редакції наукових видань від співпраці з рецензентами, які подають відгуки низької якості, вдаються до зневажливих суджень або порушують терміни рецензування.
3.6. Редактори зобов’язані обирати рецензентів, які мають відповідну кваліфікацію та досвід у предметній галузі рукопису, щоб гарантувати якісне оцінювання дослідження.
3.7. Редакції наукових видань мають забезпечувати своєчасну підготовку рукописів, залучаючи доступні ресурси та дотримуючись періодичності в публікації видань. Редактори повинні завершувати роботу з рукописом у відведений для цього термін, а будь-які вимушені затримки погоджувати з авторами. Редактори повинні якомога швидше повідомляти авторів про відхилення рукопису та причини такого рішення.
3.8. Видавець рекомендує редакціям наукових видань відмовлятися від самостійного ухвалення остаточних рішень щодо рукописів за наявності конфлікту інтересів або відносин, що можуть призвести до конфліктів, пов’язаних із цими рукописами, і розглядати такі питання колегіально за участю Видавця.

4. Етичні зобов’язання рецензентів
4.1. Рецензенти отримують доступ до нових ідей і даних у певній галузі науки, що не були опубліковані раніше, та можуть впливати на рішення редакції наукового видання про прийняття рукописів до друку. Рецензенти зобов’язані забезпечувати об’єктивність і неупередженість у своїх відгуках, уникаючи оцінок, що можуть бути спричинені особистими або професійними упередженнями.
4.2. Рецензенти мають погоджуватися рецензувати рукописи лише з тієї галузі знань, у якій вони є експертами, і лише ті, які вони здатні якісно опрацювати у встановлений термін.
4.3. Рецензенти зобов’язані дотримуватися конфіденційності щодо зберігання рукописів, їхнього змісту та матеріалів, що пов’язані з ними. Рецензенти не повинні публічно обговорювати рукопис та ідеї, що зафіксовані в ньому, до публікації матеріалу. Рецензенти не повинні зберігати рукопис для особистого користування і після подання рецензії мають знищити його паперові та видалити електронні копії.
4.4. Рецензенти мають інформувати редакторів наукових видань про будь-який конфлікт інтересів, що може вплинути на їхню думку щодо рукопису, а також самостійно відмовлятися від рецензування у випадку, якщо є підстави для прийняття упереджених рішень.
4.5. Рецензенти повинні повідомляти редакції наукових видань щодо будь-яких виявлених ними порушень видавничої етики з боку авторів (плагіат, самоплагіат, недоброчесне використання зображень, фотографій, рисунків, упереджений список бібліографічних посилань, наявність конфлікту інтересів тощо).
4.6. Рецензенти повинні забезпечити своєчасність подання рецензій, дотримуючись встановлених термінів, або вчасно повідомити редакцію про необхідність продовження строків рецензування у разі виникнення обґрунтованих причин затримки.