ГЕНЕЗА АДАПТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНДУСТРІЙ 1.0 - 8.0

Анотація

У статті розглянуто еволюцію адаптивності підприємств у контексті промислових змін від Індустрії 1.0 до 8.0. Актуальність зумовлена зростанням складності економічного середовища, що вимагає не лише швидкої реакції, а й стратегічного передбачення змін. У процесі переходу від механізованого виробництва до когнітивних екосистем підприємства змінюють поведінку, структуру та логіку управління. Адаптивність перетворюється на ключову здатність до виживання й успіху в умовах технологічних, етичних та інституційних викликів. У дослідженні використано поєднання кількох методологічних підходів. Історико-еволюційний аналіз дає змогу відстежити зміни моделей поведінки в межах індустріальних епох, а інституційний підхід – висвітлити нормативно-когнітивні чинники адаптації. Концепція динамічних здібностей оцінює внутрішню гнучкість підприємств, а форсайт застосовується для аналізу потенціалу випереджального реагування. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє сформувати системне уявлення про адаптивність як про змінну, що має як часовий, так і стратегічний характер. У дослідженні здійснено порівняння моделей адаптації у восьми фазах промислового розвитку з урахуванням технологічних, організаційних і поведінкових аспектів. Представлено типологію адаптивної поведінки підприємств, що охоплює реактивні, когнітивні, стратегічні, проактивно-інноваційні та симбіотичні стратегії. Їх систематизовано за рівнем ініціативи та інноваційності, що допомагає зрозуміти позиціонування підприємств у турбулентному середовищі. Також узагальнено кількісні показники адаптивності за технічними, поведінковими й стратегічними критеріями. Практична цінність полягає у можливості визначати тип адаптивної моделі підприємства та формувати ефективні стратегії підвищення його стійкості й конкурентоспроможності. Запропоновані типологія й система показників можуть бути основою для рефлексії, формування політик і створення адаптивних аналітичних інструментів для різних секторів. Дослідження також задає напрям для подальших емпіричних розвідок у сфері регіональних та інституційних чинників адаптивності в умовах цифрової, біологічної та когнітивної конвергенції.