DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.17.2020.216387

РОЗВИТОК МЕТОДІВ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМПАНІЙ

Чан Сі Цо

Анотація


Досліджено існуючі методи оцінки інноваційного потенціалу компаній. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці методологічного підходу до інтегральної оцінки інноваційного потенціалу компаній. Аналітичний огляд публікацій з даної проблеми вказує на необхідність забезпечення системного бачення вказаної проблеми на якісно новому рівні. Актуальність статті визначається необхідністю підвищення конкурентоспроможності компаній в ринкових умовах на засадах інтегральної оцінки наявного інноваційного потенціалу. Визначені закономірності і основні напрямки розвитку інноваційного потенціалу компаній. Показана особлива роль інноваційного потенціалу в діяльності компаній і його взаємозв'язок із загальним розвитком компанії. Узагальнено основні складові інноваційного потенціалу компанії як сукупність різних її потенціалів. Встановлено важливе значення методів оцінки інноваційного потенціалу в системі управління компанією. Проаналізовано методи оцінки інноваційного потенціалу компаній та запропоновано основні напрямки їх вдосконалення. Визначено цілий ряд загальних вимог, яким повинні відповідати методи оцінки інноваційного потенціалу компаній, а також проведено порівняльний аналіз на відповідність цим вимогам розглянутих методів. Удосконалена класифікація індикаторів оцінки інноваційного потенціалу компаній. Уточнені методичні аспекти щодо вибору приватних показників оцінки інноваційного потенціалу компаній. Розроблений алгоритм комплексної оцінки інноваційного потенціалу компаній. Удосконалена система індикаторів оцінки структурних складових інноваційного потенціалу компанії. Запропоновано розподіл інтервалів значень, що характеризують рівень інноваційного потенціалу компаній. Удосконалено підходи до інтегральної оцінки інноваційного потенціалу, спрямовані на розвиток, нарощування і відтворення інноваційного потенціалу, як основи інноваційного розвитку компаній. Запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки рівня інноваційного потенціалу компаній, який побудований з урахуванням функціональної залежності виділених структурних елементів інноваційного потенціалу.


Ключові слова


інноваційний потенціал

Повний текст:

PDF

Посилання


Antikainen M., Mäkipää M., Ahonen M. (2010). Motivating and Supporting Collaboration in Open Innovation. European Journal of Innovation Management, Vol. 13, No. 1, pp. 100–119. https://doi.org/10.1108/14601061011013258.

Enkel E., Gassmann O., Chesbrough H. (2009). Open R&D and Open Innovation: Exploring the Phenomenon. R&D Management, Vol. 39, Issue 4, pp. 311–316. https://doi.org/10.1111/j.1467-9310.2009.00570.x.

Helfat E., Quinn J. B. (2006). Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Academy of Management Perspectives, Vol. 20, No. 2, pp. 86–88. https://doi.org/10.5465/amp.2006.20591014.

Chesbrough H. W. (2003). The Era of Open Innovation. MIT Sloan Management Review, Vol. 44, No. 3, pp. 35–41.

Schwerdtner W., Siebert R., Busse M., Freisinger U. (2015). Regional Open Innovation Roadmapping: A New Framework for Innovation-Based Regional Development. Sustainability, Vol. 7, 2301–2321. DOI: 10.3390/su7032301.

Michelino F, Cammarano A., Lamberti E., Caputo M. (2015). Nowledge Domains, Technological Strategies and Open Innovation. Journal of Technology Management and Innovation, Vol. 10, No. 2, pp. 50–78. DOI: 10.4067/S0718-27242015000200005.

West J., Salter A., Vanhaverbeke W., Chesbrough H. (2014). Open Innovation: The Next Decade. Research Policy, Vol. 43, No. 5, pp. 805-811. DOI: 10.1016/j.respol.2014.03.001.

Boons F. Montalvo C. Quist J. Wagner M. (2013). Sustainable innovation, business models and economic performance: An overview. Journal of Cleaner Production, Vol. 45, pp. 1–8. DOI: 10.1016/j.jclepro.2012.08.013.

Arcese G., Flammini S., Lucchetti M. C., Martucci O. (2014). Open Sustainability Innovation in the Food Sector. Conference: The 4th World Sustainability Forum Forum, Vol. 7, pp. 8067–8090. DOI: 10.3390/wsf-4-g001.

Cammarano A., Caputo M., Lamberti E., Michelino F. (2016). R&D collaboration strategies for innovation: An empirical study through social network analysis. International Journal of Innovation and Technology Management, Vol. 14, No. 01, 1740001. https://doi.org/10.1142/S0219877017400016.

Андрос С. В., Чан Сі Цо. (2019). Діджіталізація та підприємства: нові тренди інноваційного розвитку. Економічний журнал Одеського політехнічного університету. № 4 (10). С. 5-13. DOI: 10.5281/zenodo.3757950. ULR: https://economics.opu.ua/410-2_print.

Boons F., Lüdeke-Freund F. (2012). Business Models for Sustainable Innovation: State of the Art and Steps Towards a Research Agenda. Journal of Cleaner Production, Vol. 45, pp. 9-19 (Special Issue Sustainable Innovation and Business Models). Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=2103495.

Schemmann B., Herrmann A. M., Chappin M. M. H., Heimeriks G. J. (2016). Crowdsourcing Ideas: Involving Ordinary Users in the Ideation Phase of New Product Development. Research Policy, Vol. 45, Issue 6, pp. 1145-1154. DOI: 10.1016/j.respol.2016.02.003.

Remer D.S., Nieto A.P. (1995). A Compendium and Comparison of 25 Project Evaluation Techniques. Part 1: Net Present Value and Rate of Return Methods, International Journal of Production Economics, Elsevier, Vol. 42, Issue 1, pp. 79-96. doi:10.1016/0925-5273(95)00104-2.

Schaltegger S., Freund F.L., Hansen E.G. (2012). Business Cases for Sustainability: The Role of Business Model Innovation for Corporate Sustainability. International Journal of Innovation and Sustainable Development, Vol. 6, Issue 2, pp. 95–119. DOI: 10.1504/IJISD.2012.046944.

Von Hippel E. (2005). Democratizing Innovation: The Evolving Phenomenon of User Innovation. Journal für Betriebswirtschaft, Vol. 55, pp. 63–78.

Von Hippel E. (2010). Open User Innovation. Handbook of the Economics of Innovation, Vol. 1, pp. 411-427.

Grimaldi M., Cricelli L., Rogo F. (2012). A Methodology to Assess Value Creation in Communities of Innovation. Journal of Intellectual Capital, Vol. 13, Issue 3, pp. 305-330. DOI: 10.1108/14691931211248882.

Cho C., Lee S. (2015). How Firms Can Get Ideas from Users for Sustainable Business Innovation, Sustainability, MDPI, Open Access Journal, Vol. 7, Issue 12, pp. 1-21. 16039-16059. https://doi.org/10.3390/su71215802.

Belderbos R., Carree M., Lokshin B. (2004). Cooperative R&D and Firm Performance. Research Policy, Vol. 33, No. 10, pp. 1477-1492. DOI: 10.1016/j.respol.2004.07.003.

Harrington, E.C. (1965). The Desirability Function. Industrial Quality Control, 21, 494-498.




Copyright (c) 2020 Чан Сі Цо

ECONOMIC BULLETIN OF NATIONAL TECHNICAL UNIVERSITY OF UKRAINE "KYIV POLYTECHNIC INSTITUTE"

JOURNAL OF MANAGEMENT AND MARKETING FACULTY OF
NATIONAL TECHNICAL UNIVERSITY OF UKRAINE “IGOR SIKORSKY KYIV POLYTECHNIC INSTITUTE”

2014-2016 © Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
2014-2016 © Факультет менеджменту та маркетингу
2014-2016 © Авторські права належать авторам статей
Київ, 03056, Україна, проспект Перемоги, 37, корпус 1, кім. 237
Тел. +38 044 236 96 73
Е-mail: fmm@kpi.ua