РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ: ВІД НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ ОБ'ЄДНАНЬ ДО МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ?

Анотація

У статті узагальнено теоретико-методологічні та практичні аспекти реструктуризації промисловості як необхідної умови стійкого розвитку та інклюзивного зростання економіки країни. Проаналізовано прорахунки ірраціонального підходу українських «реформаторів» до застосування рекомендацій «Вашингтонського консенсусу», прискореного процесу роздержавлення та приватизації власності, що призвело до деіндустріалізації економіки, банкрутства тисяч науково-виробничих об'єднань (корпорацій). Визначено основні причини низької ефективності виконання загальнодержавних та галузевих цільових економічних програм розвитку промисловості. Вказується на необхідність ефективної взаємодії в структурі промисловості великого, середнього, малого та мікропідприємництва. Здійснено оцінку рівня інноваційного розвитку національної економіки з використанням критеріїв Індексу інноваційності Bloomberg 2021. Досліджено динаміку наукоємності ВВП України у 1997-2020 рр. за видами робіт. Наголошено на необхідності прийняття невідкладних заходів з боку держави щодо підтримки розвитку фундаментальної і прикладної науки, підвищення мотивації праці науковців у створенні інноваційної, конкурентоспроможної продукції. Здійснено аналіз експортного потенціалу, який засвідчує подальший відхід країни з категорії індустріально розвинених до категорії аграрно-індустріальних, до сировинного придатку світової економічної системи. Запропоновано заходи з вдосконалення організаційного механізму управління державною промисловою політикою з посиленням ролі законодавчої та виконавчої гілок влади, системи державно-приватного партнерства в її формуванні та реалізації.