ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЄС: ЧЕРЕЗ ІНТЕГРАЦІЮ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • О. О. Охріменко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7361-3340
  • І. М. Манаєнко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3246-3603

DOI:

https://doi.org/10.20535/2307-5651.22.2022.259794

Ключові слова:

конкуренція, директиви, енергетика, інститути, партнерство, проект, солідарність, стратегія

Анотація

Економічна безпека є основою сталого розвитку національних економік. Європейський Союз консолідучи економічні інтереси держав-членів, розробив ряд програмних документів, спрямованих на запобігання та мінімізацію загроз економічній безпеці. Діяльність у цій сфері підпорядковується єдиній стратегії, яка визначає інститути, рекомендації та системи управління ризиками. Метою статті є оцінювання впливу системи управління ризиками економічної безпеки ЄС на реалізацію окремих положень стратегії Європа 2020 та Стратегічному порядку денному на 2019-2024 роки з урахуванням цільових показників ефективності та на основі принципів солідарності у сфері енергетики. Інтеграційні процеси в ЄС спрямовані на уточнення поточних пріоритетів та встановлення стратегічних цілей енергетичної безпеки, як домінуючого компонента економічної безпеки, шляхом мінімізації поточних та запобігання майбутнім ризикам відповідно. Оскільки енергоефективність визначає рівень реалізації стратегічних ініціатив ЄС, дослідження управління ризиками його економічної безпеки зосередилося на показниках, що впливають на енергоємність та енергопродуктивність економіки. Проведений факторний аналіз та економетричне моделювання дозволили сформулювти висновок про те, що сумарна енергоємність країн ЄС змінюється в залежності від зміни виробництва первинної енергії на 90%, величини закритих запасів газу на 73%, частка енергії, виробленої з використанням відновлюваних джерел енергії на 95%. Відповідно, цілі стратегії «Європа 2020» відповідають заходам із залученням відповідних інструментів і форм фінансування, консультацій та реалізації проектів, спрямовані на досягнення прогресу у зменшенні ризиків шляхом консолідації зусиль і виступають підгрунтям для реалізації Стратегічного порядку денного на 2019-2024 рр. Наукові положення інституціоналізації відносин усередині наднаціональних утворень складають фундаментальну основу для управління ризиками енергетичної безпеки з використанням принципів конкуренції, співробітництва та солідарності. Як інструмент протидії ризикам економічної безпеки, енергетична солідарність проявляється через комплекс цілей, які служать дорожньою картою для збалансування інтересів регіону шляхом реалізації спільних проектів, спрямованих на підвищення економічної безпеки.

Посилання

Retter, Lucia, Erik J. Frinking, Stijn Hoorens, Alice Lynch, Fook Nederveen, and William D. Phillips (2020), Relationships between the economy and national security: Analysis and considerations for economic security policy in the Netherlands. Wetenschappelijk Onderzoek- en Documentatiecentrum, 2020. DOI: https://doi.org/10.7249/RR4287

Demski, C., Poortinga, W., Whitmarsh, L. et al. (2018), National context is a key determinant of energy security concerns across Europe. Nat Energy 3, 882–888. DOI: https://doi.org/10.1038/s41560-018-0235-8

Andersen, S. S., Goldthau, А., Sitter N. (eds.) (2017), Energy Union: Europe’s New Liberal Mercantilism? International Political Economy Series, Palgrave Macmillan UK, pp. 237–242.

Elbassoussy, A. (2019), European energy security dilemma: major challenges and confrontation strategies, Review of Economics and Political Science, 4, 4, pp. 321–343. DOI: https://doi.org/10.1108/REPS-02-2019-0019

Bihun, U. (2018), Conceptualization of economic security in the context of energy markets’ integration. CES Working Papers. Vol. X, № 2. р. 167–181.

Paul R. Kleindorfer (2011), Risk management for energy efficiency projects in developing countries . Working paper 06/2011. United nations industrial development organization, Vienna, р. 58.

Ioannoua, A., Angusb, A., Brennan, F. (2017), Risk-based methods for sustainable energy system planning: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 74, 602–615.

Directive 2012/27/EU of the European Parliament and the Council of 25 October 2012 on energy efficiency, amending Directives 2009/125/EC and 2010/30/EU and repealing Directives 2004/8/EC and 2006/32/EC.

Directive (EU) 2018/2002 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 amending Directive 2012/27/EU on energy efficiency (Text with EEA relevance.)

Eurostat (2020), Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/ (accessed: 29.03.2022).

Armonaite, А. (2018), The energy security challenge in Central and Eastern Europe. Economics And Security Committee (ESC), Sub-Committee on Transition and Development (ESCTD), NATO. 22 р.

HiQSTEP Project (2020), The Inventory of Eastern Partnership Cooperation Activities at Bilateral and Regional Level in the Field of Energy. Retrieved from: https://hiqstep.eu/projects (accessed: 02.04.2022).

ACER (2020), The European Union Agency for the Cooperation of Energy Regulators (ACER). Retrieved from: https://www.acer.europa.eu/en/The_agency/Pages/default.aspx (accessed: 19.03.2022).

European Commission (2008), Towards a secure, sustainable and competitive European energy network. Green Paper of the Commission, COM. 15 р.

European Commission (2010), Energy infrastructure priorities for 2020 and beyond – A Blueprint for an integrated European energy network, European Commission, Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM (2010) 677/4. Brussels.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-28