СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ У ХХІ СТОЛІТТІ: ВИКЛИКИ ЕПОХИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ У ПРІОРИТЕТАХ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Анотація

Статтю присвячено гострим проблемам утвердження принципів соціальної відповідальності у складних умовах становлення ринкової економіки за часів глобалізації світового господарства. Висвітлено зміст глобалізаційного процесу та тих викликів, які ним спричиняються; уточнено їх вплив на перспективи розвитку соціально-економічної сфери. Встановлено, що зазначений процес перешкоджає реалізації ефективних стратегій щодо модернізації системи суспільно-виробничих відносин на територіях країн, які не є лідерами геополітики. Крім того, доведено, що дослідження глобалізаційної проблематики ускладняється через її неоднорідний прояв на країни учасники. Узагальнено чинники, що визначають обличчя менеджменту у ХХІ столітті, та охарактеризовано притаманні йому риси. У контексті перебігу глобалізаційних процесів аргументовано стратегічні орієнтири удосконалення практики управління на різних рівнях економічної системи. Зважаючи на вимогу нагальної імплементації положень концепції соціальної відповідальності у комплекс прикладного інструментарію менеджменту, обґрунтовано сучасні пріоритети управління людськими ресурсами організації, як невід’ємної складової сучасного менеджменту. Проведене дослідження надало змогу визначити, що у ХХІ столітті останнє – разом із вимогою досягнення економічної ефективності та збереження національної самобутності – має виступати провідною ціллю як державного управління, так і менеджменту суб’єктів господарювання. Поряд із наявними напрацюваннями, подальша наукова розробка піднятої у статті проблеми сприятиме суверенному політичному та економічному розвитку України. Інтеграція положень доктрини протидії глобалізаційним викликам у склад пріоритетів суспільного розвитку та кадрових політик організацій забезпечуватиме інклюзію принципів соціальної відповідальності у практику управління людськими ресурсами з метою поліпшення якості трудового життя, підвищення продуктивності праці та результативності господарювання, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішніх та зовнішніх ринках.