ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА: КОНЦЕПЦІЯ, СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК

Анотація

Визначено необхідність перегляду концептуальних підходів до визначення базових економічних понять, пов’язаних з впливом інформації на економічні процеси. Доведено, що всі процеси, що протікають у сучасному світі мають абсолютну залежність від інформації, знань, інновацій, креативу і в кінцевому підсумку базові засади формування конкурентоспроможності і економічної безпеки на всіх рівнях господарювання сьогодні залежать від ефективності управління господарсько- економічними процесами в контексті
якості, повноти, своєчасності та ефективності використання необхідної інформації. У якості мети дослідження визначено вивчення сутності понять «інформаційне суспільство», «інформаційна економіка», удосконалення концепції формування інформаційної економіки з перенесенням акцентів на необхідність формування вектору розвитку, орієнтованого на
досягнення еклолгічності, інноваційності, інтелектуалізації та креативу та зростання якості життя. Доведено, що в сучасних умовах світової глобалізації та інформатизації існує необхідність перегляду базових канонів, пов’язаних з сприйняттям суспільством життєвих цінностей, орієнтованих на досягнення лише фінансово-економічних цілей (на перші щабелі повинні виходити категорії, пов’язані з соціалізацією, енверонікою, екологізацією, інноватизацією, креативом та інформатизацією). Доведено, що в умовах формування інформаційної економіки важливим є збагачення інформаційного поля якісним - креативно-інноваційним- наповненням, на основі якого за допомогою синергетичного ефекту створюватимуться якісно нові умови формування інформаційного суспільства. І як наслідок – передумови для зростання якості життя людини. На основі аналізу підходів до визначення інформаційного суспільства визначено орієнтири на зростання його креативно- інноваційної складової. Наведене авторське бачення мети формування інформаційної економіки як оптимального використання інформаційних, інноваційних, інтелектуально-креативних ресурсів для створення передумов зростання якості життя населення через:
а) гармонізацію та збалансованість суспільно-економічних відносин; б) покращення добробуту людей та соціальної справедливості; в) підвищення екологічної, економічної та соціальної безпеки.