КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПІДХІД У ПУБЛІЧНОМУ БЮДЖЕТУВАННІ

Анотація

Пошуки підвищення ефективності алокації публічних фінансових ресурсів обумовлені новими викликами розвитку громадянського суспільства, вимагають невпинного удосконалення його організації з метою зміни впливів на макрофінансову сферу взагалі і бюджетування зокрема. У вітчизняній науковій літературі висвітлювалися очікування щодо фінансової політики та бюджетної політики у її складі, інституційної побудови фінансової системи, запровадження програмно-цільового методу у бюджетний процес. У цій публікації зроблено наголос на інструментах кібернетичного підходу до організації систем нового рівня, яка дозволяє управляти самоорганізацією систем також у бюджетуванні на макрорівні. Системи «хорошого управління» та «новітнього публічного менеджменту» залучають виконавців – розпорядників коштів – до формулювання і досягнення проміжних результатів для досягнення цілей державної політики, як передбачає кібернетика третього порядку у системах, що самоорганізуються. Система «адміністративного підпорядкування» із зовнішнім впливом на виконавця та його звітуванням передбачена кібернетикою другого порядку. Для визначення проявів самоорганізації у використанні бюджетних коштів за допомогою кібернетичного підходу було систематизовано і алгоритмізовано інформаційний вплив на учасників бюджетування – розпорядників коштів. Визначено три чинники впливу на діяльність розпорядника коштів у процесі досягнення ним поставлених у бюджетних програмах завдань: залежність від загального прогнозованого обсягу фінансових ресурсів бюджету, необхідності виконувати захищені статі видатків бюджету та змін до бюджетних планів у процесі виконання бюджетів. Показане вагоме значення повноважень розпорядників коштів у досягненні результативності системи бюджетування за бюджетними програмами через алгоритм інформаційних потоків управління. За допомогою кібернетичного підходу до об’єктів інформаційного впливу сформульовані наслідки імплементації програмно-цільового методу в умовах нормативно регламентованих вимог до уніфікації бюджетного процесу та бюджетної політики.