МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В ГАЛУЗІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ТА ПІСЛЯВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті висвітлено результати проведеного економіко-математичного моделювання для визначення стратегії розвитку підприємств в галузі «зеленої» енергетики в умовах воєнного та післявоєнного стану, в залежності від ринку купівлі/продажу виробленої енергії. На підставі аналізу статистичних та аналітичних матеріалів, а також наукових здобутків як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, доведено актуальність вивчення розвитку ринку альтернативної енергії в умовах переходу енергетичної системи України до європейської мережі, впливу ведення активних бойових дій на території локалізації значної кількості встановленої потужності та зменшення частки відновлювальних джерел енергії в загальному виробництві енергії в Україні. Під час дослідження було розглянуто дві моделі. Перша модель описує вплив держави на виробництво енергії з альтернативних джерел за допомогою економіко-математичного моделювання виробництва енергії на прикладі вітряних електростанцій. Для постановки моделі припускаємо, що на поточне значення залежної змінної (потужність) впливають не лише незалежні змінні («зелений» тариф та собівартість енергії), а також й кількість встановленої потужності у попередніх періодах, тобто лагова залежна змінна. Друга модель описує основні фактори, що впливають на виробництво енергії (залежна змінна), зокрема враховано попит, середньомісячну врівноважену ціну купівлі/продажу та кількість встановленої потужності, а також лагову змінну – виробництво у попередніх періодах. Для аналізу виділили два основних ринку збуту виробленої енергії – зовнішній (ринок експорту) та внутрішній (ринок «на добу наперед»), для кожного з яких побудували авторегресійні моделі. На основі знайдених моделей, провели розрахунок зі сценарним підходом для визначення оптимальних стратегій розвитку підприємств. За результатами економіко-математичного моделювання визначили, що для підприємств в галузі «зеленої» енергетики при першому «песимістичному» сценарії слід продавати вироблену енергію на зовнішній ринок, а при другому «оптимістичному» – на внутрішній.