ЗАГРОЗА ГЛОБАЛЬНОГО ГОЛОДУ: УКРАЇНА У СИСТЕМІ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВІЙСЬКОВА АГРЕСІЯ

Анотація

Стаття присвячена глобальній проблемі подолання голоду у контексті досягнення цілей сталого розвитку. В основу дослідження покладено аналіз показників недоїдання та продовольчого забезпечення різними видами продовольства у розрізі окремих груп країн. Для досягнення цілей дослідження були використані методи аналізу та синтезу, статистичний, метод візуалізації та прогнозування на основі Double Exponential Smoothing. Ризикоуворюючими факторами, що призвели до погіршення ситуації є природні (повінь, засуха, тропічний циклон), політичні (політична нестабільність, військовий конфлікт, невизначеність) та соціально-економиічні (економічні потрясіння, перенаселення). У регіональному розрізі проблеми голоду найбільшою мірою торкаються африканських країн і часто повязані з низьким рівнем доходів. Різний рівень економічної стійкості дозволив різним групам країн по-різному пережити період пандемії ковід-19, яка звела нанівець багаторічний прогрес досягнення цілі подолання голоду. Проведений аналіз дозволив виявити кардинальні відмінності між ревнем щоденного забезпечення продовольством у перерахунку ккал на особу. Забезпечення країн ЄС та найменш розвинутих відрізняється майже у три рази. Аналіз структури харчування на основі показників продовольчого забезпечення дозволив виявити суттєві відмінності у наборі та енергетичній цінності продуктів харчування. Разом з тим пшениця та продукти її переробки становлять суттєву основу харчового раціону на рівні 10-21 %. Результати прогнозування вказують на посилення тренду зниження продовольчого забезпечення (пшениця та продукти її переробки) у всіх групах аналізованих країн. Проте для країн ЄС це не критичним зменшенням з огляду на достатній рівень енергетичного забезпечення продуктами харчування, який перевищує нормативні показники, розраховані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Україна, як гарант світової продовольчої безпеки навіть в умовах військової агресії продовжує виробництво та експорт зернових, який у 2022/23 маркетинговому році склав 49 млн т. Замінована територія та військові дії призвели до падіння експорту пшениці у поточному періоді на 37,5%. Для відновлення прогресу досягнення цілей сталого розвитку у питаннях подолання голоду необхідні новітні підходи щодо аграрного виробництва у різних кліматичних умовах, удосконалення механізмів управління виробничими ланцюжками з мінімізацією втрат та посилення відповідальності держав за колективну безпеку.