РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ІСПАНІЇ

Анотація

Стаття присвячена порівняльному аналізу систем регулювання сталого розвитку бізнесу в Україні та Іспанії з метою виявлення ефективних стратегій та політик, спрямованих на підтримку сталого розвитку підприємств. Автори звертають увагу на термінологічні та концептуальні аспекти поняття «сталий розвиток» в обох країнах, а також аналізують схожі та відмінні риси їхніх підходів до цієї проблеми. Автори звертають увагу на історичний контекст та ключові законодавчі акти обох країн у сфері сталого розвитку, розглядаючи їх вплив на сучасний стан підприємницького середовища. Вони докладно аналізують розвиток законодавства, яке регулює питання сталого розвитку підприємств в Україні та Іспанії, звертаючи увагу на основні тенденції та етапи його формування. Досліджуються тенденції та ключові аспекти розвитку систем регулювання в обох країнах. Сталий розвиток в Україні характеризується зростанням усвідомлення корпоративної соціальної відповідальності, фокусом на зеленій економіці та інтеграцією міжнародних стандартів. Іспанія, у свою чергу, відзначається розвитком циркулярної економіки, інтеграцією критеріїв ESG у фінансове регулювання та активним професійним розвитком у галузі сталого бізнесу. У статті розглядаються складнощі, що виникають у процесі реалізації концепції сталого розвитку в бізнесах України та Іспанії. В Україні ці перешкоди проявляються у відсутності належної правової бази, обмежених фінансових ресурсах та високому рівні корупції, що ускладнює ефективну реалізацію стратегій сталого розвитку в підприємницькому середовищі. З іншого боку, Іспанія, не зважаючи на більш стабільну економічну та законодавчу базу, також стикається із викликами впровадження існуючих норм і адаптації до міжнародних стандартів. Тому існує настійна потреба підвищення ефективності механізмів, які регулюють сферу сталого розвитку, а також надання відповідної підтримки бізнесу в зусиллях досягнення сталості. Автори визначають важливість обміну досвідом між Україною та Іспанією, як спосіб для вдосконалення систем регулювання, які сприяють сталому розвитку, та для сприяння підприємствам обох країн у досягненні цієї мети.