СУЧАСНА МОДЕЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття досліджує стан інвестування в лісопромисловий та лісогосподарський комплекс України. Виокремлено пріоритетність лісопромисловості як реалізатора економіко-соціального, рекреаційного та природно-стратегічного розвитку. Концептуалізовано юридико-правову природу інвестиційної діяльності в Україні та аспекти її пристосування в Україні відповідно профільного Закону України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 р. (ред. від 10.10.2022 р.). Здійснено дослідження вітчизняного інвестиційного ринку лісогосподарського сектору України, його кон’юнктури. Означено пріоритети вітчизняного та іноземного інвестування в Україні в лісогосподарський сектор в сучасних умовах. Здійснено конкретизацію положень Лісового кодексу України № 3852-XII від 21.01.1994 р. (ред. від 10.07.2022 р.) на предмет гіпотетичної доктринально-нормативної імплементації фактологій сприятливого інвестиційного клімату лісогосподарської галузі. Пристосовано теорії інвестування відносно лісогосподарств України. Як наслідок, конкретизовано наступні апропріації : лісогоподарський сектор України як об’єкт реальних інвестицій; оцінка лісогосподарського сектору України як об’єкта реальних інвестицій; фінансові інвестиції у вітчизняний лісогосподарський сектор : особливості та форми здійснення тощо. Як похідна оригінація від даної теорії, конкретизовано економічну сутність інноваційно-лісогосподарського процесу, реконсолідовано місце лісогосподарський інновацій у формування привабливого інвестиційного клімату. З метою повного огляду перспектив інвестиційного менеджменту лісогосподарської галузі в Україні, досліджено загальні положення щодо інвестування доктрини ЄС (проєкція «Інноваційне фінансування та інвестування») та конкретні підходи щодо інвестування в лісогосподарський сектор (концепція «Приватне інвестування в лісовий сектор : можливості та обмеження). Здійснено авторські прогнозування ефективної деліберації даних принципів у правове поле України. Проаналізовано місце лісогосподарського сектору України у повоєнній відбудові України як інструменту наповнення місцевих та державних бюджетів, рекреаційно-оздоровчого активу та джерела профілювання загальнодержавного екорозвитку (до питання Євроінтеграції та виконання Україною положень (умов) Розділу V Глави 6 (ст.360-366) Угоди про асоціацію з ЄС) як обов’язкового чинника вітчизняного європоступу. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення й висновки, викладені у роботі, є основою для розв’язання практичних питань удосконалення сучасної моделі інвестиційного менеджменту лісопромислового комплексу України.